fbpx
життєві історії
Того дня я була записана на “бровки”, та коли прийшла в салон краси, зрозуміла, що сплутала дати, тому засмучена повернулася додому. Двері відчинила своїм ключем, і стала свідком розмови свекрухи з якоюсь її родичкою з села. Я ледь цей “жир” з себе змила. Ніколи б не подумала, що в очах Любов Петрівни я саме така жінка

Важко мені жилося з тою жінкою, дуже важко!

Мені часом здається, що я не цінувала той час, коли ми з чоловіком шість років жили вдвох, адже нам так добре було. Маленька дочка, яку ми виховували самі без проблем і показували їй добрий приклад стосунків між чоловіком та жінкою. Не було жодних проблем із поділом обов’язків по дому, а також із зарплатою. Ми з чоловіком чудово ладнали, у нас навіть жодної суперечки не було за шість шлюбу.

А потім одного ранку чоловік мені каже, мовляв, мама його приїде. Я й відповіла, мовляв, добре надовго? А він відповідає, що назавжди. Бачите, відколи свекра не стало, свекрусі важко одній в цій квартирі знаходитися. Тому він з нею і вирішив, що вона житиме з нами. Мені було прикро, бо чоловік завжди зі мною радився. А тут таке. Гаразд, я вирішила подивитися на позитивні сторони. Свекруха якраз допоможе з дочкою, інколи їжу приготує, прибере. А я хоч спокійно зможу додому з роботи добиратися, а не летіти на всіх парах. І так справді було перший час. Коли тільки приїхала Любов Петрівна, одразу почала допомагати мені по дому

З Камілою, донькою, часто займалася, вона в минулому вчителька. І їжу могла приготувати на вечерю, речі випрати. Я навіть почала думати, що це мені пощастило і тепер все буде ще краще. Але так було недовго.

Того дня я була записана на “бровки”, та коли прийшла в салон краси, зрозуміла, що сплутала дати, тому засмучена й повернулася додому. Двері відчинила своїм ключем, і стала свідком розмови свекрухи з якоюсь її родичкою з села.

Факт у тому, що поливала вона мене таким “жиром”, що не приємно було навіть слухати. По її розповіді, як тільки вона приїхала, я одразу ж змусила її мити посуд, готувати, прибирати і розбиратися з брудними речами.

Навіть дитину на неї “спихнула” свою. А сама я раз у раз тільки те й робила, що лежала на ліжку і клацала пальце в телефоні. Щодо моєї роботи, то я і на роботу насправді не ходжу, десь ховаюся, гуляю по торговому центру. Мені так хотілося тієї ж хвилини зайти і висловити їй усе, що я думаю. Але я стрималася, це мати мого чоловіка і він просив її прийняти як треба. Думала, якось минеться.

Але вже через тиждень свекруха почала “тиснути” на чоловіка і переконувати його в тому, що я погана господиня, ніяка мати, а ще грязнуля та ледарка. І взагалі, дитина навіть не від її сина. Ну тому що у Каміли волосся світле, а у чоловіка темне. Я думала, чоловік маму свою заспокоїть, але він став до мене претензії пред’являти.

Тоді я просто забрала дитину та поїхала до мами. Місяць тому надіслала йому тест на батьківство з результатами. Каміла його дочка і завжди нею була, але заява на розлучення подана і тому стосунки я не поверну. Хотіла Любов Петрівна зруйнувати нашу сім’ю — ну, нехай тепер і живе сама з синочком.

Фото ілюстративне