Я вже більше десяти років, як свекруха. З Оксаною ми жили добре. Ну як добре, просто я така людина, що краще сама зроблю, ніж буду когось заставляти.
Я розумію, молоді, не мають часу на приготування їжі, чи прибирання, тим більше, що я вже на пенсії, сили є, тому поки вони прийдуть роботи, я і поприбирала і їсти наварила – я цю справу люблю.
Через два роки після весілля в них з’явився синочок. Я допомагала в чому могла. Навіть в ночі ставала, щоб допомогти (коли болів животик).
В мене трикімнатна квартира, в хорошому районі міста, але будинок старенький. Діти через деякий час почали говорити, що їм з нами тісно, і що дивно, Оксана мовчала, а все мені казав син.
– Ма, може б ми розміняли цю квартиру? Ти ж розумієш, ми молоді, і взагалі, сім’я має жити окремо.
Я ж не проти. Йдіть і живіть, тільки за які гроші?
Я все прекрасно розуміла, це Оксани рук справа. Вона через Володю говорила зі мною.
У мого чоловіка, правда в районі, є однокімнатна квартира, я пропонувала їм туди переїхати, вони відмовились, бо дуже далеко добиратись до роботи, там поки живуть орендарі.
Недавно до мене приїжджали в гості свати. Це було на Івана, вони завжди мене провідують, бо я Іванка. Зайшли в хату, і давай мене вітати, я одразу ж відчула щось не ладне, в кінці простягають мені подарунок, а там статуетка Матері Божої.
– Ми вирішили зробити вам такий подарунок, свахо, щоб ви більше молилися, а не заважали жити дітям.
Я не одразу зрозуміла, що повинна відповісти. Вже за столом, коли вона продовжила свій тост, я таки наважилась і перепитала.
– А чим я таким не догодила дітям, свахо? Може тим, що дала їм дах над головою? Чи тим, що допомагаю усім? Спитайте свою доню, чи вона хоч раз борошна, чи гречки додому купила. Вони звикли, що все купую я, за послуги оплачую я. Чи може ще й підгузники і парфуми я повинна купувати?
Сваха така руки в боки.
– Я не про це. Те що ви купуєте, ви і їсте. Вони вже скільки років вас просять розміняти квартиру. Якби ми з чоловіком мали таку квартиру, ми б давно дітей ощасливили, – сказала сваха.
– А ви спитайте свою доньку, чи вона хоч раз зі мною на цю тему говорила. Вона все сина до мене підсилає. А взагалі, чого я повинна цю квартиру міняти? Вона дісталась мені від батьків. Тут я провела все своє життя, тут виросли мої діти…
Так образливо стало. Чим краще ти до дітей ставишся, тим гірше тобі.
Ось що робити? Тепер думаю, щоб не бути такою поганою, може продати ці дві квартири, і купити в новобудові дітям хоча б двокімнатну, а собі вже, на що грошей хватить.
Голова обертом…
Автор – Наталя Гуренко
Передрук без посилання на ibilingua – заборонений!
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
