“Це мій громадянський обов’язок”: постаріла Буланова вирішила також “підняти” бойовий дух окупантам, заспівавши їм про любов
Російська співачка Тетяна Буланова у день ПДВ, 2 серпня, виступила перед “пошкодженими” нашими ЗСУ окупантами у Військово-медичній академії імені Кірова у Петербурзі. Співати перед “цими” – “громадянський обов’язок” артистки, як повідомила вона сама зі сцени.
Щоб підняти бойовий дух загарбникам Буланова вирішила виконувати лише життєствердні пісні зі свого репертуару.
“Чесно скажу, що цей день якраз співпав із моїм вихідним, незважаючи на досить щільний робочий графік. Це мій громадянський обов’язок – підтримати хлопців в клініці. Моя мета – підняти настрій, тому я спробувала максимально виключити сумні пісні із сьогоднішньої програми”, – сказала “артистка”.
Співала Буланова переважно про любов. В кінці “співачка” роздала “цим” свої автографи.
Ніякий бойовий дух їм вона вже не підійме, оскільки вже давно зрозуміло – Україна переможе!
Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава Богу!
Фото – скріншот
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам