Це ж дівчинка! Як можна Єву “проміняти” на Дмитра? Сукеночки, рюшечки, все кольорове. А що хлопчик? Одягнув штани, зверху тусклий светрик. Нічого особливого, – говорила на своє виправдання свекруха. Ось вони й дожили до того часу, коли онук сказав їм, що хоче змінити прізвище, на моє. – Не хочу з цією родиною мати нічого спільного. – В гості ми з сином до них не їздимо. Відвідує батьків лише Руслан.
Моя подруга Оксана тоді привела на світ свою першу, і як згодом вияснилось, останню дитинку. Її чоловік Руслан був на сьомому небі від щастя, адже так мріяв про сина. А от свекри ніяк не відреагували на радісну подію.
У них була онучка від старшої доньки, яка купалася у коханні бабусі та дідуся. Чому ж вони так холодно сприйняли народження онука? Оксана намагалася не сумувати і не думати про це. Вона сподівалася, що невдовзі все налагодиться.
З роками ситуація лише посилилася. Батьки Руслана шукали в хлопчику суцільні недоліки і завжди його критикували. Внучку вони обожнювали, хоча Єва була дитиною “войовничою”.
Коли Дмитро підріс і зібрався вступати до університету, його сестра була вже матір’ю двійнят. Мати-одиначка у своїх 19 років. Тоді бабусі та дідусі перейшли на правнуків — усю любов і увагу віддавали їм.
Дмитро чув суцільні закиди на свою адресу. Дід із бабусею вчили його, як жити, та розповідали про те, що хлопець надто самостійний та відсторонений.
Коли Дмитро відмовився няньчитися з дітьми сестри, батьки Руслана відмовилися взагалі з онуком спілкуватися. Вони зустрічаються тепер лише з сином, а невістку із онуком повністю ігнорують.
Ну от як можна так ставитись до єдиного онука? До продовжувача роду? Дійшло до того, що Дмитро хоче взяти прізвище матері, щоб не мати нічого спільного із такими родичами.
У чому причина такої нелюбові? Може хтось знає, як допомогти цій родині?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
