10 відвертих цитат про життя, які змусять вас зняти рожеві окуляри. Джерело
Ці слова можуть змінити все життя! Наше щастя – лише в наших руках!
1.Світ – дивовижна книга. Але не має сенсу для того, хто не вміє читати.
2.Я завжди шукаю в людях лише хороше. Погане вони самі покажуть.
3.Довіра – як нервові клітини. Практично не відновлюється.
4.Який толк з красивої тарілки, якщо вона порожня. З людьми так само.
5.У чому різниця між “подобається” і “люблю”? Красиво відповів Будда… Коли вам подобається квіточка, ви її зриваєте. Але якщо ви любите квітку – ви підливаєте її щодня. Той, хто розуміє це, розуміє життя.
6.Ви коли-небудь скучали за собою? За людиною, якою ви були до того, як вам розбили серце чи перед тим, як вас зрадила людина, якій ви довіряли? А я скучаю.
7.Я пробачаю багато що. Але я ніколи не забуваю те, що було сказано або зроблено.
8.За одну ніч не можна змінити життя. Але за одну ніч можна змінити думки, які назавжди змінять твої думки.
9.Є два варіанти: тебе або цінують, або використовують. Головне зрозуміти це одразу.
10.Не піду до психолога, тому що цей шахрай знову скаже, що відповідальність за моє життя лежить тільки на мені.
Недавні записи
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні