fbpx

Цього літа, як і всі попередні, Євгенія Василівна придбала для свого синочка путівку, і відправила його на заслужений відпочинок. На мої прохання не робити цього, що сім’я повинна їздити на море разом, вона не реагувала. – Він дуже важко працює, і повинен раз в рік від усіх вас відпочити, – говорила свекруха. А потім у фейсбуці він викладав фото, на яких красується з красивими жінками

Цього літа, як і всі попередні, Євгенія Василівна придбала для свого синочка путівку, і відправила його на заслужений відпочинок. На мої прохання не робити цього, що сім’я повинна їздити на море разом, вона не реагувала. – Він дуже важко працює, і повинен раз в рік від усіх вас відпочити, – говорила свекруха. А потім у фейсбуці він викладав фото, на яких красується з красивими жінками.

***

З боку здавалося, що у мене відмінна сім’я. Адекватний чоловік, який при людях навіть голос на мене ніколи не підвищував, безпроблемні, як для свого віку діти, затишна квартира в самому центрі. Ніхто й уявити собі не міг, що щоночі я плачу в подушку від образи.

Роман ніколи не ображав мене, ні при людях, ні коли ми залишалися одні. Але він постійно підкреслював свою владу, ніби ми живемо в далекому минулому, і він – годувальник, а я безправна хранителька вогнища.

Щоліта свекруха купувала чоловікові путівку на море. І він вирушав відпочивати від сім’ї і побутових турбот. Протягом наступних трьох тижнів він викладав у фейсбук фотографії з різними жінками. Судячи з того, як він обіймав нових знайомих, я розуміла, що благовірний мені зраджує.

Намагалася напоумити його маму, просила не купувати одну путівку. Але та тільки посміхалися, неприємно так, як зміючка.

– А чого ти хотіла? Не можу ж я синочка до тебе прив’язати. Хлопчику потрібна свобода, розваги.

Мені залишалося від злості і образи тільки плакати.

Тепер я зрозуміла, що виходити заміж потрібно тільки по любові. Щоб була любов, а не надія, що стерпиться-злюбиться.

Я накопичила грошей і купила собі путівку. На море. Чоловік поїхав двадцятого червня, а я – двадцять першого. Зраджувати йому я не збиралася, але регулярно ділилася на сторінці фото з іншими чоловіками.

Уже в перший вечір відпочинку мені зателефонувала свекруха. Закотила істерику. Як я можу? Моя справа будинок прибирати і чекати її синочка з курорту, а не по мужикам літати.

– А йому, значить, все можна? – запитала, не сподіваючись отримати адекватну відповідь.

– Він чоловік! – оголосила свекруха. – А ти – жінка. Ти повинна бути покірною. Ось я своєму Оресту слова поперек ніколи не сказала.

Я відключила телефон.

Як тільки повернулася додому, подала на розлучення. Роман довго дивувався, ну що не так? Потім почав наговорювати, що на колінах до нього приповзу.

Але я тільки посміхалася. Ні, я раніше була сліпою, а тепер прозріла. Не потрібен він мені. З першого дня не потрібен. Любов так і не з’явилася, а згодом зникла навіть повага.

Я зустріла іншого чоловіка. Поки не знаю, вийде у нас сім’ю створити чи ні, але зараз я щаслива. Я ніби вилізла зі своєї шкаралупи, в якій сиділа довгий час.

Мій новий обранець – справжній мисливець за екстримом. Чого ми тільки не пережили за пів року відносин. Якщо буде ще час, ми підкоримо не тільки землю, а й небо. Я мрію політати на дельтаплані, і Сергій пообіцяв, що ми обов’язково зробимо це разом, в Португалії.

А мій колишній живе з мамою і шукає жінку своєї мрії. Що ж, щиро бажаю йому удачі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page