“Просто відчепіться від нас!”
Лідер українського гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк, який зараз захищає Україну, дав інтерв’ю українському журналісту, засновнику інтернет-видання “ГОРДОН” Дмитру Гордону і висловив думку, що війна, яку Росія веде проти України, завершиться нескоро.
Відповідаючи на запитання Гордона, чи надовго ця боротьба, популярний музикант і захисник України відповів ствердно.
– Ця війна назавжди. Ми тепер, як Ізраїль, будемо завжди озброєні і готові. З нами поруч живе просто зовсім шалений сусід. Іти на його землю ніхто з нас не збирається. Я не збираюся нікуди наступати, ніяку брати штурмом Москву або заходити, там, у Смоленську область, вона мені не потрібна – просто відчепіться від нас!
Але, як бачите, від нас відстати не хочуть. І тому нам прийдеться мати вдома засоби захисту, мати вдома бронежилети та форму, мати навички надання медичної допомоги людям, які самі допомогти собі не можуть… І бути… миролюбними. Так, намагатися жити в мирі з усіма, але завжди бути готовими до подібної зради, – сказав він.
На думку Хливнюка, такого життя в українців, як було до 24 лютого 2022 року, вже не буде.
– Забудьте про нього, буде інше – можливо, краще, можливо, гірше, але інше життя. Неможливо прокинутися вчора, – підсумував Андрій Хливнюк.
Відео – gordonua
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
Недавні записи
- Мама навіть не дивилася на інших чоловіків, відколи пішов з життя мій тато. Вона говорила, що вже пережила своє велике кохання! І я була рада, що в моєму родинному домі не будуть вештатися чужі люди. До того ж, тато залишив нам великий спадок, і я боялася, щоб хтось на нього не “замахнувся”. Тому коли мама повернулася з Трускавця закохана, це мене розчарувало. Але в мене був план дій
- Наше весілля було не гучне, а гірке! Ресторан був непоганим, але свекруха не переставала критикувати подану їжу, мовляв, ця риба так дивно пахне, вона часом не зіпсована? Або, торт без шоколаду – не торт! Подарунок на весілля від свекрухи, окрема історія: її посуд з “червоними маками” досі перекидається на горищі у моїх батьків. А потім вона перед всіма гостями виголосила, що я прив’язала до себе її сина дитиною. Тут я вже не стрималася!
- Про цей дрескод на хрестинах нам ніхто нічого не казав. Тому нас і відсадили, “червоних”, на інший край столу. Тому я й забрала тихенько з кошика наш подарунковий конверт з доларами. Похресниця – племінниця мого чоловіка, дочка мого швагра
- Моя сестра не послухалася, коли я благала їй не заводити роман з одруженим чоловіком. Тепер Іринка благає про допомогу, тому що вона чекає дитину, а сам Юра повернувся до своєї дружини. Я не могла стояти осторонь, і з’явилася на його порозі. Мені пощастило, його дружина була дома, і дізналася про все з “перших вуст”
- Ковтаючи сльози, я подзвонила сусідці і попросила принести мені в лікарню піжаму, чашку, тарілку, ложку, рушник. Я не наважувався просити більше в чужої людини. Того ж дня я зв’язалася з дочкою, яка живе в Англії. – Мамо, я думками з тобою! Тримайся! Все буде добре! – Так гірко мені ще ніколи не було!