fbpx
життєві історії
У 19 я вискочила заміж за принца з казки. Олегу 37, прекрасний чоловік, добрий, турботливий, просто як з казки. Я тільки вступила до університету, а на другому курсі я народила дочку, а через рік народила ще й сина. Я успішно закінчила навчання, чоловік мене у всьому підтримував, а коли синові виповнилося два роки, коханий і турботливий чоловік зібрав речі і пішов. Що я пережила! Через півтора року ми з малечою з’їздили за кордон на відпочинок, я змогла купити машину. І тут з’явився колишній чоловік. Дід залишив заповіт на онуків

У 19 я вискочила заміж за принца з казки. Олегу 37, прекрасний чоловік, добрий, турботливий, просто як з казки. Я тільки вступила до університету, а на другому курсі я народила дочку, а через рік народила ще й сина. Я успішно закінчила навчання, чоловік мене у всьому підтримував, а коли синові виповнилося два роки, коханий і турботливий чоловік зібрав речі і пішов!

Скільки було пролито сліз! Через зради, через відсутність роботи і відсутності грошей, але ж у мене на руках двоє малюків, садок нам ще не дали, я подала на аліменти і пішла працювати ночами, було дуже небезпечно залишати малюків самих, але що поробиш? Я була сама у великому місті, і не хотіла звертатися по допомогу до рідних, ікі мене свого часу ваідмовляли від шлюбу з Олегом.

Як могла. я крутитися, працювала, через півтора місяця мені прийшли аліменти в розмірі 3-х тисяч гривень, це були просто «величезні» гроші, але я вирішила: ну й добре, сама викручуся.

Через рік випробувань нам дали дитячий садок, я змогла влаштуватися на офіційну роботу, все у мене з дітками почало налагоджуватися, дітки підростали, я теж піднімалася кар’єрними сходами.

Через півтора року ми з малечою з’їздили за кордон на відпочинок, я змогла купити машину. І тут з’явився колишній чоловік:

– Прости мене, я не можу жити без вас, я вас дуже люблю, прости мене! – говорив Олег.

– Тебе не було три роки, за ці три роки ти навіть не спромігся поцікавитися, як у нас справи, а тепер – прости? Я не хочу тебе бачити, – спокійно відповіла я.

Він пішов, а через місяць мені прийшла повістка в суд, він вирішив відсудити дітей у мене, ось тут я справді злякалася.

Суд виграла я, дякувати адвокатам, а через пів року після суду прийшов адвокат батька колишнього чоловіка і я дізналася,  дід залишив заповіт на онуків!

Все налагодилося, я вже заміжня щасливо за Андрієм, але я ніколи не забуду кашу на воді один раз на день і п’ять днів голоду, тому що не було грошей…

Зате тепер у нас з дітьми є все, хоча я ні в кого нічого не просила.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page