fbpx
життєві історії
У донечки Даніели день народження 1-го січня, сьогодні. Так, ось такий подаруночок собі й чоловіку я зробила 5 років тому. Домовилися, що у нас всі зберемося1-го, як завжди, на 14 годину. Свекруха моя Лариса – кондитер, пече на замовлення вже рік. Сама зголосилася спекти тортика онучці, мав бути зайчик бісквітний з ніжним кремом. Чоловік побіг в Рошен, а цей сум я сховала подалі на балкон. Лариса пішла

Ось такий вийшов сьогодні казус, розповім швиденько. Трохи мені і шкода свекруху, але ж я права!

У нашої донечки Даніели день народження 1-го січня, сьогодні. Так, ось такий подаруночок собі й чоловіку я зробила 5 років тому. Сьогодні ми святкували її п’яті іменини.

Вже традиційно домовилися з ріднею, батьками з обох сторін, кумами, що у нас всі зберемося1-го, як завжди, на 14 годину.

У мого чоловіка Руслана лише мама, з татом вона давно розлучена, той живе закордоном.

Так ось, власне, у чому суть моєї розповіді. Свекруха моя Лариса – кондитер за фахом, півтора року тому вона вийшла на пенсію і пече на замовлення вже рік. У неї гарно виходить, з’явилися постійні клієнти у нашому місті і у районі.

Лариса сама зголосилася спекти тортика онучці, мав бути зайчик бісквітний з ніжним кремом, прикрашений казковими фігурками з мастики.

І ось зібралися у нас всі гості, свекруха теж прийшла, віддала мені коробку з тортом. Добре, що я у неї заглянула, поки всі ще не сіли за стіл!

У коробці було щось, що тортом назвати важко. Ну, тобто ось такий желейно-сметанний десерт «Скло» я роблю зазвичай на швидку, коли не хочеться заморочуватися. Ну ось його я й побачила, ще й зроблено це диво аби як.

Я тихенько покликала на кухню Руслана, показала йому і сказала, що якщо його мама і він не бажають конфлікту, то треба щось негайно придумати. У результаті чоловік побіг в Рошен за гарним тортом, а цей сум я сховала подалі на балкон. Даніелці я тихенько пообіцяла, що тортик-зайчик у неї буде найближчими днями.

Лариса пішла раніше, щойно я накрила солодкий стіл і вона побачила, що я не подала гостям її «шедевр». Встала, одяглася мовчки і пішла. Руслан у передпокої щось там намагався з нею поговорити, але вона не стала слухати, хряснула дверима і відчалила.

Що ж, за виключенням цього інциденту, 1 січня і день народження Даніелки пройшов чудово, у родинному колі.

Як тепер спілкуватися з Ларисою, навіть не знаю, але я точно себе винною не почуваю і вибачитися не збираюся. Могла б хоч би попередити, що щось там не виходить і на «зайчика» нам не треба розраховувати. Ну хіба я не права?

Автор – Олена К.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com