У кремлівських тг-каналах тепер сумують: потрібне перемир’я. Надія про перемир’я подається як «гуманізм», головне, мовляв, зупинити війну.
Але це лукавство. Під «перемир’ям» мається на увазі зафіксувати територіальне захоплення, заморозити позиції станом на 29 березня.
Вийде «Донбас-2»: виникне лінія поділу, вона замінується з обох боків.
І без жодного «мирного договору», де-факто, результатом війни буде просто розширення «сірої зони» або навіть «приєднання» до Росії.
Це означатиме наступне: проваливши військову кампанію, влаштувавши гуманітарну катастрофу на 10 млн біженців, завівши Росію під «пекельні санкції» та глобальний економічний бойкот, Путін вийде з війни з «перемогою».
Так це буде подано покірному та заляканому населенню РФ.
У відповідь на цю пропозицію Зеленський сказав, що переговори щодо мирного договору є цілком можливими, і можливий компроміс з центральної теми Кремля — нейтральний статус України.
Але такі переговори можливі лише після того, як російські війська повернуться туди, де вони були станом на 23 лютого. Оце і буде — «перемир’я».
Те саме перемир’я, із ситуації якого можливий надалі і мирний договір.
Сенс слів Зеленського зрозумілий: Кремль не здобув військової перемоги у цій війні, Україна не розгромлена, і вона не підписуватиме «акт про капітуляцію» з односторонніми вимогами Кремля.
Тому скиглення московських публіцистів про якнайшвидше перемир’я — це виття шакалів про перемир’я на користь агресора.
(на фото: «перемир’я» має зафіксувати та заморозити ситуацію ось у такому вигляді).
Олександр Морозов
Джерело – телеграм-канал Ігор Соловей, український журналіст, аналітик
Слава Україні і ЗСУ!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел.
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам