У мого чоловіка багатодітна родина, у нього ще є дві сестри старші. Ми з Максимом одружилися чотири роки тому.

Живемо звичайно, орендуємо квартиру, збираємо гроші на свою, але що там можна з такими цінами відкласти!

Все йде на життя й на дитину, я ж в декреті. Мої батьки залишилися на непідконтрольній території, від них ніякої допомоги, я ще й їм на картку намагаюся іноді допомагати.

Я підробляю в інтернеті, але це теж копійки – 6-7 тисяч гривень на місяць.

А ось життя сестер Максима досить влаштоване, у всіх своє житло, машини. Чоловіки у них офіцери, але служать не на фронті, м в своїй частині недалеко від нашого міста, отримують нормально.

Ми ж дуже розраховували на повернення мами Максима з заробітків, яка на новий рік заявила, що зібралася додому.

Ми, звичайно, сподівалися, що свекруха, враховуючи це все й те, що дочки її забезпечені, а син на оренді, посприяє тому, що і в нас зʼявиться своя квартира.

Але ми дуже помилилися у свої очікуваннях.

Іванна Олександрівна повернулася у березні. Роздала всім по 200 євро, купила собі ще одну однушку, у яку, як і в свою першу квартиру, пустила квартирантів.

А собі мама чоловіка купила – тільки уявіть! – будиночок у передмісті й машину. Сказала, що будинок – це була їхня зі спочилим чоловіком мрія, що тепер ми всі зможемо до неї приходити в гості.

Сад, альтанка, велика родина за столом – я звичайно дуже рада за свекруху, але про нас вона подумала???

Ось і вийшло, що у мене багата свекруха, приїхала з заробітків, у Португалії і Іспанії пропрацювала 20 років, і ми дуже чекали від неї красивого жесту, але отримали геть інше!

А найсмішніше – тепер вона чекає допомоги сина в ремонті! Ага, три рази, хай наймає працівників собі, я так вважаю. І Макс зі мною згоден.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.