У мене чоловік працьовитий, спокійний, надійний. Але зануда і зовсім не цікавий, хоча вважає себе дуже розумним. В ньому ніякої харизми, уваги і ласки немає з його боку, хоча завжди говорив, що любить. Я б його комусь подарувала, за такого чоловіка багато жінок були б вдячні, бо у них запити менші. А я хочу більшого!
Гроші чоловік раніше матері віддавав або просто складав десь. Ну куди це годитьсчя? У нього навіть всі банківські рахунки на матір написані, все на її ім’я оформлено.
Купувати нічого не хоче і не дозволяє, каже, що не його квартира. Сам мріє про власне житло, але ті його співробітники, які хотіли, вже давно виплатили свої кредити, іпотеки і живуть, роблять ремонти в своїх квартирах.
Живу останнім часом з думкою, чи варто терпіти це все ще змолоду, мені ж всього 26! Розумію, що почуття пройшли, що дітей народжувати йому не буду.
Перший рік прожили ще більш менш, хоча я розуміла, що все тримається на нашому терпінні. У нас ще з весілля все якось не так пішло. Вже раз розлучалися після двох років спільного життя, але не розійшлися, адже вже звичка у обох. Але і життя все одно немає, шкода грошей, які батьки на весілля витратили. Робили паузи на місяць-другий і знову сходилися.
Я вже аж здригаюся від його дотиків, мені це неприємно. Хочеться, точніше, завжди хотілося завести іншого чоловіка і забути про все, але поки не можу собі це дозволити. Адже я заміжня!
Іноді здається, що щастя – це взагалі ілюзія. Але чомусь мамі мій чоловік дуже подобається, і вона тисне на мене, що мовляв, не гарячкуй, нормальних зараз немає чоловіків, а він у тебе нормальний, такі на дорозі не валяються. Батьком буде хорошим.
Розумію, що даремно тягну час. Але чи зможу я знайти кращого?
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
