У мене два дорослих сина. Обоє вже одружені. Так от, з появою другої невістки, моя старша невістка Оксана просто, м’яко кажучи, поводиться неадекватно, не можу зрозуміти, що з нею сталося. Після спілкування з онуком отримала від неї повідомлення: “Любимі внуки полетіли, і ви згадали, що у вас є інші внуки? Не переживайте, онукам ніколи нудьгувати, ми регулярно їздимо в парки на таксі і виїжджаємо з Києва на вихідних. Два тижні син був у профілакторії, де його відвідували люблячі рідні, і місяць на дачі у бабусі друга, яка відноситься до нього краще, ніж рідна.”
Далі невістка пише: «Сьогодні у нього за розкладом фітнес і басейн. Та й навіщо вам бачитися з «поганими» родичами, а нам з «бабусею», яка розносить плітки, негатив і налаштовує сім’ї власних дітей одну проти одної, показово займається іншими онуками? І не варто говорити синові, що у мене багата уява, це якраз він так думає, він так відчуває, бо ви його мама, тому і не дзвонить вам. І його дратує, що ви так себе ведете і робите вигляд, що нічого не розумієте, і нічого не відбувається. І не забудьте всім переслати лист і поскаржитися на мене, ось вам ще один привід перетерти з подружками і родичами кісточки родичам, мадже ми такі-сякі. Я вже звикла бути не такою, гірше вже нікуди. Потерпіть, скоро повернуться улюблені онуки.”
Я не знаю, як на це послання реагувати?Що у неї в голові?..
Після цього вона не відповідає на дзвінки і не дає спілкуватися з онуками. І, найсумніше, що син на її боці. До слова сказати, з молодшою невісткою Тетяною просто прекрасні шанобливі стосунки. Чим я не вгодила Оксані – не можу зрозуміти.
Автор: Тетяна Вікторівна
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла