fbpx
життєві історії
У мого батька є молодший брат, який народився в другому шлюбі мого дідуся. З ним ніхто ніколи не спілкувався, тому що дідусь пішов від бабусі в нову сім’ю, коли вона була при надії. Вдруге тато бачив свого брата, коли проводжали в останню путь вже дідуся. Не стало раптово тата. І ось тепер дядечко явився і подавай йому спадок! Свого часу бабуся залишилася жити в будинку діда

У мого батька є молодший брат, який народився в другому шлюбі мого дідуся. З ним ніхто ніколи не спілкувався, тому що дідусь пішов від бабусі в нову сім’ю, коли вона була при надії. Вони практично ровесники, і бачила я його лише раз під час прощання з бабусею. Дід тоді приїхав з ним і другою дружиною і намагався налагодити відносини з татом, але взаєморозуміння у них так і не вийшло.

Вдруге тато бачив свого брата, коли проводжали в останню путь вже дідуся. Тоді ніби вирішили спілкуватися і бути ближчими, рідні все ж таки. Але відтоді від нього не було ні відповіді, ні привіту, аж поки не стало тата.

Це сталося дуже несподівано, татові було всього 67 років. Він працював, будував плани на майбутнє і збирався жити ще довго і щасливо, але доля вирішила інакше.

Для нас з мамою це така втрата, ми досі не оговталися. Ледве пам’ятаю, що під час прощання з татом мелькав туди-сюди якийсь чоловік, який називав себе батьковим братом. Коли минуло трози часу, я запитала у мами, що за брат такий? Вона мені і розповіла цю історію, а ще те, що тепер ця людина претендує на татове майно.

Там якась заплутана історія. Бабуся залишилася жити в будинку діда, і свою частину той якимось чином заповів цьому другому сину. Коли дідуся не стало, тато і його брат домовилися, що ця частка залишиться нашій родині, а тато не претендує на все інше майно діда. Але, як з’ясувалося, ця домовленість залишилася просто на словах, і зараз цей чоловік вирішив вступити в свої права!

Ми з мамою не знаємо, що й робити. Бабусин будинок зараз – наша улюблена дача, від якої ми не збираємося відмовлятися через якогось чужого чоловіка, якого ми і в очі раніше не бачили. Ми туди стільки сил і грошей вклали, а особливо тато, це пам’ять, в першу чергу, про нього. Зверталися до адвоката, він сказав, що справа не безнадійна, але доведеться витратитися.

От скажіть, хіба це справедливо, коли, як ото сніг на голову, звалюються якісь невідомі родичі і намагаються привласнити собі чуже майно?

Автор: Ольга

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page