fbpx
життєві історії
-У мого Віталюші скоро дитинка буде, – весело повідомила мені свекруха по телефону, і додала, – подавай швидше на розлучення, я не хочу, щоб мій онук наpoдився байстрюком. – Як я зрозуміла, коханка мого колишнього чоловіка була на 8-му тижні вaгiтності

Мій чоловік пішов з сім’ї рік тому, ось просто так пішов, заявив, що зустрів іншу жінку, яку любить.

Що я йому набридла, що, ймовірно, він ніколи мене не любив. А тепер у нього справжнє почуття і справжня сім’я. За матеріалами

І не подивився навіть на те, що я на роботу вийти поки не можу: молодшому синові було всього півтора року. Старший ходив в садок, а жити нам було нема на що. У мене одна тільки сестра з родичів, та й та живе в іншому місті.

Нічого, викрутишся, – заявила свекруха, – квартирка твоя, так що без даху над головою ти не залишилася. Скажи дякую, що аліменти мій син тобі і без виконавчого листа платить.

Так, платив, рівно 5 тисяч, чверть від своєї офіційної зарплати, яка не робила погоди в нашому сімейному бюджеті.

На розлучення чоловік не подавав, а мені просто було ніколи: двоє маленьких дітей, робота вдома у намаганні хоч якось заробити трохи грошей.

Свекруха зустрічалася з онуками раз в місяць, водила старшу 5-річну доньку гуляти, агукає з молодшим. Іноді вона приносила дітям фрукти.

Тато дітей від участі в їх вихованні усунувся. Заявив, що у нього будуть тепер інші діти.

Так ми і прожили з дітьми цілий рік, ледве-ледве зводячи кінці з кінцями. Після моїх умовлянь директор дитячого садка погодилася прийняти сина в групу в 2, 5 роки. Я вийшла на роботу і стало легше.

-У мого Віталюші скоро дитинка буде, – весело повідомила мені свекруха по телефону, і додала, – подавай швидше на розлучення, я не хочу, щоб мій онук наpoдився байстрюком.

Як я зрозуміла, коханка мого колишнього чоловіка була на 8-му тижні вaгiтності. Я сходила в суд і подала заяву про розірвання шлюбу.

А ще через тиждень чоловік потрапив в aвaрiю на машині. Він завжди любив швидкість, не боячись йшов на ризиковані обгони, ось і догрався.

Автомобіль, куплений нами в роки шлюбу, до речі, відновленню не підлягав, а чоловік з численними трaвмaми лежав в лікaрні. Найcтрaшніше було те, що лікарі не давали шансів на те, що він зможе ходити.

Свекруха плакала по телефону, я співчувала їй, все ж він був мені чоловіком. Але виявилося, що свекруха вважала інакше:

-Ти повинна забрати Віталіка з лікарні і доглядати за ним, – заявила мені мама чоловіка.

-Я? З якого, вибачте, переляку? – я була ошeлешена цією новиною.

-Ти йому дружина, ви ж не розлучилися, – сказала свекруха, – його жінка вчора зробила aбoрт, не захотіла виховувати дитину, раз його батько iнвaлід, а ти – дружина, ти зобов’язана!

Розлучення дійсно не відбулося, засідання було відкладено через те, що відповідач потрапив до лікарні.

Я відповіла свекрусі, що мій обов’язок, як дружини, закінчився в той момент, коли її син пішов, не озираючись, від мене і наших дітей. Його не хвилювало, що дружина в декpеті, що заробітку немає. Адже за рік він і дітей не зробив спроби побачити.

-Він мене кинув, він зрадив мене і наших дітей, – сказала я, – то, що ми ще не розлучені, прикра випадковість, яку я неодмінно виправлю, а у Віталіка є ще й рідна мама, яка так любить свого синочка.

-Ти пропонуєш мені виносити після сина гopщик? – заволала свекруха, – Досить, з цим я покінчила, коли син був маленький. Тепер це обов’язок дружини, ти черства, невдячна. Я обов’язково розповім моїм онукам, що їх мати кинула їх батька, як тільки він став iнвaлiдом.

Тепер виходить, що я його кинула зараз, а не він нас, ще рік тому!

Свекруха, звичайно забрала сина з лікарні. Він хоч і важко, але йде на поправку. Лікарі вже не такі категоричні. І так, нас нарешті розвели.

Читайте також:КОЛИ ТИ МОЛОДА, ТО ХОЧЕТЬСЯ ВСЬОГО І ВІДРАЗУ. І ОДЯГАТИСЯ БАГАТШE, І ЇСТИ СМАЧНІШЕ. КОЛИ Я В УНІВЕРСИТЕТ ПОСТУПИЛА, ТО ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ ПОМІТИЛА, ЯК ДЕЯКІ ДІВЧАТКА РІЗКО «ПІДНЯЛИСЯ», І, ЯКЩО ЧЕСНО, СТАЛА ЗАЗДРИТИ ЇМ. ПОТІМ Я ДІЗНАЛАСЯ, ЧИМ ВОНИ ЗАЙМАЮТЬСЯ, І ПОПРОСИЛАСЯ В ЇХ КОМПАНІЮ…

Тепер ходить колишня свекруха по нашу місту і розповідає всім, хто її бажає слухати:

-Ось, на старості років доглядаю за хвoрим сином! Дружині-то він виявився не потрібен! Хвостом вильнула і кuнула його, навіть осиротила двох дітлахів. Які дружини нині пішли! Як чоловік здоровий і гроші приносить, так потрібен. А як iнвaлід – забирай, мати, назад сина.

І знаєте, багато її підтримують. Кивають співчутливо цій жінці – справжній матері. В очі мені кажуть про те, що я поступила непорядно. Хоча це саме я з дітьми не потрібна була чоловікові, коли він був здоровий.

Подруга моя радить продавати квартиру і перебиратися подалі, сестра, яка живе в іншому місті кличе до себе.

Напевно я так і зроблю. А Ви що порадите?

Фото ілюстративне, з відкритих джерел