У моєї мами є зведена сестра, моя тітка Ліда, яка проживає в центрі нашого обласного центру в 3-кімнатній квартирі.
З чоловіком вона розлучилася, дітей немає, працює викладачем у нашому Дніпровському виші і життям, у цілому, задоволена.
З усіма родичами, зокрема з моєю мамою, у Лідії добрі взаємини.
Моя мама теж усім дзвонить, запрошує у гості і таке інше.
І є у нас ще одна родичка, Тамара, двоюрідна сестра мами, яка мешкає в селі.
Місяць тому вона повідомила всіх родичів про те, що планує на якийсь час приїхати до міста зі своїм сином Васильком, який навесні випускається зі школи.
Хоче, мовляв, місто показати, по музеях та театрах його поводити, поки навчання віддалене. При цьому Тамара заявила, що не хоче жити у готелі через високу ціну. Та й сенсу в цих витратах вона не бачить, бо є ж родичі.
Мама одразу пояснила, що квартира у нас маленька, тож на вихідні чи на кілька днів можна приїхати, але не на місяць.
Зате тітка Ліда по своїй доброті одразу запропонувала родичці приїхати на скільки ті забажають, бо має вільну кімнату.
Коли мама розмовляла з тіткою Тамарою телефоном, з’ясувалась справжня причина їхнього приїзду.
Виявляється, тітка Тамара мріяла про те, що Василь вступить до пристойного університету. При цьому вона категорично не хотіла, щоб її золотенький синочок жив у студентському гуртожитку.
Сподівалася Тамара, що Лідія пустить її Василька пожити у себе, адже «квартира порожня стоїть, сама вона вільна, от і доглядить мого Василька 4 роки бакалавра. Той і навчатися гарно буде, і під наглядом, і домашній затишок і їжа у нього буде приготовлена завжди».
Мама моя, звичайно, здивувалася і запитала, чи сама Ліда знає про плани на її квартиру?
Відповідь була незрівнянна й унікальна: «Ні, приїдемо і розповімо, коли облаштуємося. Не вижене ж вона рідного племінника?».
Протягом наступних 30 хвилин розмови тітка Тамара говорила про те, що Василько замінить сина Лідії і прикрасить її самотність вечорами».
Крім того, кілька разів промайнула надія, що тітка перепише міську квартиру на Василька або хоча б заповідає її хлопчику. Він же не збирається потім у село повертатися.
Мовляв, навіщо цій бездітній одинокій родичці така велика житлоплоща, коли тут родич із села, якому жити нема де?
Відразу після цієї «дивної» телефонної розмови мама передзвонила тітці Ліді і розповіла їй про плани захоплення квартири.
Та, звичайно, пославшись на плани, що змінилися, від своєї гостинності відмовилася.
Тітка Тамара, втім, не розгубилася і почала пропонувати Ліді «залишити їм ключі, і їхати у своє відрядження спокійно».
А тітці Ліді, до слова, яка «має заповідати квартиру», лише 38 років. І, сподіваюся, коханий чоловік, родина та діти у неї ще попереду!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.
