У моєї свекрухи крім сина, мого чоловіка, є ще дві дочки. З одною, молодшою Яриною і її сім’єю, вона разом проживає. Нам з Олегом пощастило більше, маємо свою квартиру в двадцяти кілометрах від неї. І ось я стала помічати, що Інна Василівна ставиться до наших дітей якось по-іншому. – Марічко, ну ти ж маєш зрозуміти, “своїх” – ближчих онуків, завжди люблять більше. – А ще прямим текстом може сказати: – Ти чужа, і я тобі ніколи довіряти не буду

У моєї свекрухи крім сина, мого чоловіка, є ще дві дочки. З одною, молодшою Яриною і її сім’єю, вона разом проживає. Нам з Олегом пощастило більше, маємо свою квартиру в двадцяти кілометрах від неї. І ось я стала помічати, що Інна Василівна ставиться до наших дітей якось по-іншому. – Марічко, ну ти ж маєш зрозуміти, “своїх” – ближчих онуків, завжди люблять більше. – А ще прямим текстом може сказати: – Ти чужа, і я тобі ніколи довіряти не буду.

У моєї свекрухи є один син (мій чоловік) і дві дочки. Раніше з нею ми спілкувалися досить прохолодно, і я від Інни Василівни не чекала уваги. Але потім зблизилися, стали більше спілкуватися. Я до неї ставлюся тепло, але проблема в тому, що я стала чекати від неї такого ж ставлення.

Інна Василівна з одного боку говорить, що я їй як дочка. Але при цьому буває, може нагрубити, налаяти. Іноді розмовляє добре, а іноді прямим текстом скаже: “я тобі не довіряю, як невістці і цього ніколи не буде”.

Або говорить, що завжди більше люблять дітей і онуків, які живуть близько, і я не повинна ображатися на це. Може сказати: “Мені зараз не до вас”.

Ми з чоловіком досить забезпечені, завжди грошима допомагаємо, на ліки, на курорти відправляємо, ремонти робимо, техніку купуємо. Вона ж спілкується зі мною прекрасно, поки я ходжу з нею по магазинах і все їй купую, в решту часу або ігнорує, або на мої спроби спілкуватися видає образливі фрази.

Весь час говорить, що я не повинна ображатися, що їй просто ніколи, але мені ж постійно скаржиться на дочок, що вони їй рідко телефонують і приїжджають, як їй не вистачає від них уваги. Тобто на дочок час вона завжди знайде.

Матеріально вони не допомагають, але Інна Василівна завжди їх виправдовує, що у них нібито грошей немає (на мій погляд, просто не хочуть). У нас двоє хлопчаків, старше інших онуків, так не раз мені було сказано, що онуки їм миліше, тому що вони дівчатка, маленькі і гарненькі. Дуже мені це неприємно чути.

Ще свекруха спілкується добре після того, як образить мене. Як бачить, що я відтанула, так відразу в ігнор. Мені незрозуміло, навіщо вона завжди так прямо мені все висловлює? Нерозумна? Або спеціально зачепити хоче? Або й справді хоче, щоб я відстала і не спілкувалася, а тільки гроші давала?

Може її матеріально покарати? Ось не давати грошей, не купувати ліки й техніку? Жінки-свекрухи, порадьте, як мені зрозуміти свою другу маму, як себе з нею вести? Я б не сказала, що Інна Василівна ревнує сина, ми разом вже другий десяток і в цілому мені здається, вона до мене звикла і давно прийняла в сім’ю. Але її черствість до мене і дітей я ніяк не можу зрозуміти.

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!