У нас з Іваном ще весілля не було, а свекруха вже потирає руки, і в прямому розумінні, рахує наші гроші. Відразу ж скажу, що вона на це святкування жодної гривні не дає. – Ви дорослі. Спершу заробіть, а тоді вже гуляйте, – сказала Ольга Яківна. Але часу на “заробляйте” немає, я при надії.
– А я пообіцяв своїй мамі, що всі гроші, які нам на весілля подарують, я покладу на свій рахунок у банку! – Заявив мені Іван.
– Почекай, але ж ти казав, що цими грошима ми погасимо мій кредит! Ось тому я взагалі взяла кредит! – нагадала я своєму майбутньому чоловікові. – Адже твоя мама взагалі не дає жодної копійки на наше весілля. Ресторан сплачує моя мама, а кредит у банку я взяла, щоб купити собі гарну сукню. Як це твоя мама могла вимагати таке? Адже вона ані копійки не витратить на наше весілля.
– Як це не витратить? Вона ж купила мені костюм. Та й я приїду за тобою на білому лімузині за її гроші!
Я була просто здивована, коли це все почула.
Моя мама виховувала мене сама. Вона працювала на двох роботах, про чоловіків вона ніколи не думала. І все це вона робила заради мене. Я вступила до університету. Там ми й познайомились з Іваном, який у нас викладав інформатику.
Івану – 38 років. Він жив зі своєю мамою у двокімнатній квартирі.
Коли я познайомилася зі своєю майбутньою свекрухою, вона намагалася знайти в мені хоч якісь вади. Але так нічого не знайшла. Тому Ольга Яківна вирішила, що найкращої нареченої та дружини її син не знайде і тому вона погодилася на наше весілля.
Хоча потім Ольга Яківна багато разів намагалася відкласти наше весілля.
– Ой, не знаю я, як ви разом житимете, адже Юля ж у тебе така молода й недосвідчена!
– Ой, що робити? Адже ти навіть не маєш грошей на весілля! — постійно повторювала Івану його мама і тому ми не раз відкладали весілля.
А потім ми стали з Іваном близькі і незабаром я зрозуміла, що при надії. Я дуже боялася про це розповісти своїй мамі. Але оскільки я сама худенька, то незабаром стало помітно те, що я при надії. Іван сказав, що він обов’язково на мені одружитися.
А ось свекруха взагалі заявила:
– А ти певен, що це твоя дитина? Коли я була молода, то такого надивилася!
Зрештою, Іван прийшов до мене з букетом квітів та просив вибачити його маму. Потім зателефонувала і сама Ольга Яківна. Ми з нею помирились.
І ось тепер я дізналася новину про те, що свекруха хоче, щоб усі весільні гроші її синок поклав на свій рахунок у банку. Але мене це зовсім не влаштовує.
Я просто не знаю, як пояснити моєму майбутньому чоловіку, що його мама не права, що це наші спільні гроші, і вона до них немає ніякого відношення.
Вже й не знаю чого чекати після святкування весілля…
Фото ілюстративне
