У нас з Василем своя квартира, за яку ми вже встигли виплатити іпотеку, і двоє чудових діточок. Каринці, молодшій донечці, недавно рочок виповнився. Про те, як мені “легко” сидиться в декретній відпустці, можна побачити по мені самій: вічно замучена, не виспана і з пучком на голові. За стільки часу надумала сходити в перукарню, щоб хоч трохи привести себе в людський вигляд. Тільки вийшла за двері, як телефонний дзвінок.
***
Чомусь багато чоловіків вважають декрет реальною довгою відпусткою – “Ти ж вдома сидиш… Від чого ти втомилася.”
Напевно в цьому плані чоловік і дружина, як собака і кішка, не зрозуміють один одного поки не поміняються місцями.
Я розумію що моєму чоловікові теж несолодко. Василь працює практично без вихідних по 12 годин на день. Ну і мені є чим займатися.
У декреті виснаження не тільки фізичне але і моральне. Я дуже втомлююся коли малятко хворіє або від чогось вередує. Плюс домашні справи ніхто не відміняв.
Ось через рік після народження дочки, я нарешті записалася на стрижку. Василя поставила перед фактом, в той же день.
– Тобі доведеться посидіти з дітьми цілу годину!
Василь звичайно погодився, вибору не було…
Коли настав цей день і година “Х” я вже грунтовано підготувалася. Попередньо всіх нагодувала, виконала всі забаганки і зі спокійною душею вирушила.
На моє здивування перший дзвінок пішов через 15 хвилин після виходу. Я прийшла трохи раніше і довелося почекати… Василь був здивований, коли я сказала що ми тільки почали. Я ж відповіла – “Це ж у тебе швидкі стрижки, а мені потрібен час…”
Наступний дзвінок був ще через 20 хвилин…
Знаєте, як в тому мультику про лева “Ну що, стрижка готова?” Ні, стрижка тільки почалася”.
Я сказала що ми на завершальному етапі і вже скоро буду вдома. На питання “як справи і як дитина?”, Почула що Каринка вже спати хоче, давай швидше…
Я розпереживалася, якщо хоче спати треба дійсно швидше. Вона засинає тільки зі мною, чоловік укласти не зможе. І з нею важкувато в такі моменти…
Стрижку закінчили і я полетіла додому, перукарня в 3 хвилинах від будинку. Заходжу, готова побачити засмучену дитину і чоловіка без сил, але картина виявилася зовсім інша.
Цілком бадьора Карина займалася своїми справами, була в гарному настрої і навіть натяку на сон не було… До речі ще більше години вона веселилася зі мною і тільки потім солодко заснула.
На обличчі у Василя була маска героя, як ніби батько одинак виростив двох дітей…
Звичайно я не стала уражати і набивати собі ціну, типу “Ну як тобі моя відпустка?”. Але сподіваюся, що хоч на час він зрозумів, що догляд за дітьми і за будинком це теж “трошки” робота…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
