У Туреччині онуками займається не теща, а свекруха. Ось такі пироги. Я вже 6 років живу в Туреччині з чоловіком. Дітей поки що у нас немає, та й я вважаю, що рано, а чоловік мене підтримує, у нього на щастя дуже європейські погляди.
Але я хотіла б розповісти про свою подругу Аліну. Вона старша за мене, їй 32 роки, і до Туреччини вона приїхала відносно недавно. Познайомилася з турком, у них все швидко закрутилося, і вони одружилися через два місяці. Саліх, її чоловік, на 10 років старший, і я б не сказала, що хотіла б для себе такої партії. Але що вдієш, вік. Аліна дуже хотіла заміж, а Саліх дуже хотів дітей.
Загалом, про залицяння та весілля я не можу розповісти нічого конкретного. Вони пройшли у тісному сімейному колі, і мене туди не запросили. Чоловік Аліни не той багатий красень, про якого мріють дівчата 19-23 років, у білій сорочці, із чорною як смоль щетиною та привабливою посмішкою. Ні, це лисіючий чоловік, досить скупий, з дещо патріархальним характером. Але він непоганий, просто таке виховання.
Коли Аліна народжувала, вона лише два дні провела у лікарні. Далі її забрали додому, щоби не витрачати багато грошей. Вона розповідала, як прокинулася в палаті, бо брати чоловіка влаштували гомін у коридорі лікарні. Прийшли привітати, побачити дитину і таке інше. Парочка тридцятирічних «хлопчиків» наробили стільки галасу, що на вухах стояло усе відділення. Але їм навіть зауваження не робили, всі вже звикли.
Але найбільший цирк розпочався, коли Аліну забрали додому до чоловіка. Жили вони вдвох, але з дитиною їх троє. Ненадовго. Виявилося, в Туреччині є звичай, коли свекруха приїжджає до сина з невісткою і доглядає онука. Напевно, така традиція має під собою якусь логічну основу, але у Аліниному випадку все трапилося інакше.
Свекруха одразу встановила свої правила, хоча до ладу нічого робити не вміла. До речі, патріархальні погляди Саліха миттю зникли, як тільки мама переступила поріг його будинку.
Просто кілька прикладів, щоб ви розуміли. Йетер – так звати свекруху, вирішила навести чистоту. Сама вона маленька на зріст, і вік уже не той, але полізла на сходи, щоб протерти пилюку в шафі. Дістала середню полицю і трохи звідти не впала, прямо на стілець, що стояв неподалік. Аліні довелося зняти полицю, прибрати стілець і піввечора заспокоювати маму чоловіка, бо та тепер підвернула ногу і взагалі постраждала заради сім’ї. І це на другий день після лікарні.
Нема молока. Йетер бурчить, що ось знайшов синок слов’янку, надто стару для материнства. Адже міг знайти місцеву, молоду. Скільки їх за синочком бігали, доки не одружився. Нагадаю, синочку за сорок, і це жодного разу не чоловік мрії з обкладинки журналу. Ну та ладно.
Побутові питання теж свекрусі давалися важко. Памперс змінити не може, по дому допомоги ніякої: втомилася, треба поспати. Дитину укласти не виходить, та кричить, а вона тільки ще більше заводиться.
Виходить, Аліна і за сином стежить, і за свекрухою. Коротше, хатня робітниця як вона є. А що вдієш?
Чоловік узяв невелику відпустку, допомагати молодій мамі. Не розрахував із грошима, і довелося позичити якусь суму у знайомого. Так вони й перебивалися кілька днів мало не хлібом та водою.
Витрати на дитину в Туреччині просто неймовірні. А Йетер все сидить удома і їхати не збирається. Каже, якщо приїду раніше, ніж належить, сусіди засміють. А сама нічого не робить, тільки бурчить.
Нещодавно я зустріла Аліну у сусідній крамниці. Каже, іноді сюди приходить, щоб душу відвести, вдома вже божеволіє. Свекруха їде назад за кілька днів, але це ще не кінець. Адже такі візити вона планує робити бодай кілька разів на рік.
А за місяць брати Саліха збираються відвідати племінника. Ненадовго, хоч би на пару днів. Ті, що галасували в лікарні. Аліна намагається думати, що в неї від цього не настане емоційний зрив, і нишком просить свою маму прилетіти до Туреччини, допомогти з дитиною.
Ось таке «солодке» життя в деяких наших співвітчизниць. Мені якось більше пощастило і, в принципі, мене все влаштовує. Напевно тому, що чоловік якось віддалений від традицій своєї культури. Але, як бачите, можливо зовсім інакше. Бережіть себе, і нехай у вас все буде добре!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com
