fbpx
життєві історії
У вихідні свекруха із своєю дочкою вирішили зайти в гості, погратись та погуляти з дітьми. Ми з чоловіком ще здивувалися, то перерва на три місяці, а то кожні два тижні

У вихідні свекруха із своєю дочкою вирішили зайти в гості, погратись та погуляти з дітьми. Ми з чоловіком ще здивувалися, то перерва на три місяці, а то кожні два тижні.

Загалом прийшли вони, начебто нормально, спілкуємося про те про це, я збираю дітей на вулицю.

І тут сестра брата каже: «Ми у серпні, числа 11-12, збираємося ремонт в маленькій кімнаті робити, гардеробну там хочемо організувати, ви свої меблі продайте чи, вона нам не потрібна, або заберіть».

Ми колись у свекрухи жили, купили меблі. Шафа, пенал, куточок, комод. Диван я свій привезла, і комп’ютерний стіл у чоловіка був. До цього там меблі були ще з радянських часів, тому було прийнято рішення їх поміняти.

Коли ми поїхали, чоловік домовлявся, що меблі стоятимуть у цій кімнаті, все одно кімната порожня.

Самі ми живемо на орендованій квартирі, повністю укомплектованій, тому меблі забрати не можемо, просто нікуди. Ми шукаємо зараз квартиру для покупки, але поки що не знайдемо те, що хочемо.

Продавати ми меблі також не хочемо. Аргумент такий, що продамо за копійки, а потім купувати доведеться у ще дорожче.

Сестра брата хотіла у батька ремонт робити і меблі нові купувати. Чоловік каже їй: «Зроби батькові ремонт, і наші меблі до нього перевези».

А вона каже, що їй зараз у батька не потрібний ремонт, їй потрібна вбиральня. Запропонувала чоловікові власним коштом перевезти меблі до батька. Чоловік відмовився.

Читайте також: У момент, коли наше порозуміння практично зійшло нанівець, я спробувала поговорити з чоловіком про те, що відбувається. У чому причина такого ставлення до мене? Зрозумілої відповіді одразу він не дав. Тільки через місяць моїх допитувань він таки зміг зізнатися, що давно вже збирається піти з сім’ї

Свекруха пропонує розібрати меблі та перенести до зали, але навіть якщо вона і перенесе до зали, то тимчасово. А скільки ми купуватимемо квартиру невідомо.

Справа навіть не так у меблів, як у речах. В нас там деякі речі лежать. Особливо у чоловіка. На запитання, куди речі подіти, відповідь — викинути. А вони йому потрібні.

Він їх там залишив, бо вважає, що це і його будинок теж, але це не так. Судячи з усього, свекруха із дочкою вирішили чоловіка остаточно вижити, щоб і духу не було.

Хоча чоловік має там частку і з усіх законних підстав може займати кімнату. Загалом у нас місяць. І як вчинити у цій ситуації ми з чоловіком не знаємо.

Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.

You cannot copy content of this page