У закутку, в кутку між дверима в гастроном і в аптеку, стояла маленька бабуся. Її майже не було видно за стійкою з рекламними газетами. Я навіть не відразу зрозумів, що вона просить милостиню – зморщена сором’язлива долонька ледь стирчала з складок плаща.
За укоріненою звичкою, що всі жебраки – фарс і «мафія», я зі своїми пакетами з продуктами навіть не зупинився і пішов геть з магазину. І тільки відходячи вже, чомусь подумав: але ж це не перехід метро, не жваве перехрестя біля вокзалу… Це маленька аптека в глибині району – місце зовсім не прохідне і не «мафіозне». І на п’яничку бабця зовсім не схожа…
Зупинився. Важезні пакети тягнули до землі. Як баржа, не поспішаючи, розвернувся і поплив назад до магазину з аптекою. На ходу подумав: ну, і толку, якщо я дам їй сто гривень? Хто знає, на що їй треба…
Повернувшись до бабусі, я запитав максимально тактовно, щоб не образити людину, яка, можливо, вперше вийшла з простягнутою рукою:
– Може, вам ліки потрібні?
Бабуся втягнула в складки плаща простягнуту долоню і затихла, дивлячись у підлогу. Через кілька довгих, дуже довгих секунд вона… кивнула. Назвала препарат.
Я поставив важезні пакети на стійку з-під газет і увійшов у двері аптеки. Бабуся зі словами «Ой, не треба, я не до цього сказала!» задріботіла за мною.
Я назвав провізору ліки, вона пішла до своїх шаф і принесла простенький паперовий блістер:
– 62 гривні.
Я подивився на небагатий вміст свого гаманця і, як в тому анекдоті, купив «на всі». Вийшло 23 упаковки. Відійшовши від віконечка, натрапив на бабусю, яка стояла і дивилася на це все, прикривши рот долонею, немов не вірячи щастю. Я її дуже навіть розумію – адже, якщо відволіктися від мізерних гривень і копійок, то кожна така таблетка – це реально життя.
А потім бабуся заплакала. І стала пхати неслухняними сухими долонями всі ці упаковки в кишені плаща, і вони не влазили…
Я жива людина і зовсім навіть не залізний – я пішов, не додивляючися це все. І зараз я не знаю, як закінчити цей текст. Вкотре говорити про «антинародний режим», при якому у одних нафту з усіх кишень пре, а іншим на ліки не вистачає?..
Просто поставлю крапку.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
