fbpx

Уляна з нетерпінням чекала, коли її коханий Максим прийде з роботи. На вечерю жінка приготувала його улюблену страву: червоний борщ, до якого обов’язково повинне бути сальце та цибулька. Максим не забарився. – Давай швиденько до столу!, – приємним голосом покликала вона чоловіка на кухню. – Вже біжу. Тільки руки помию, і переодягнусь. – Думка, що “заскочила” в голову ніяк не давала спокою Уляні

Максим – другий чоловік Уляни. З першим вона – ох і жила. Не дай Бог нікому!

Уляна з нетерпінням чекала, коли її коханий Максим прийде з роботи. На вечерю жінка приготувала його улюблену страву: червоний борщ, до якого обов’язково повинне бути сальце та цибулька. Максим не забарився. – Давай швиденько до столу!, – приємним голосом покликала вона чоловіка на кухню. – Вже біжу. Тільки руки помию, і переодягнусь. – Думка, що “заскочила” в голову ніяк не давала спокою Уляні.

Прийшов Максим з роботи, зайшов на кухню, заглянув в каструлю. А там борщ, ще гарячий. Уляна вийшла з кімнати- “Привіт, будеш обідати?”. “Обов’язково, тільки роздягнуся” відповів він.

Уляна порізала хліб, поставила кусень сала з цибулею і… сметану то забула купити!

“Максиме, я сметану забула купити” – скала вона, до чоловіка, що якраз заходив на кухню. Брови чоловіка зійшлися на переніссі, погляд став злим- “Ти ж знаєш, що я борщ без сметани не їм!” “Я збігаю зараз, я швидко” – засмучено промовила Уляна.

Максим не стримався- зареготав так, що стіни затрусилися. “Ось скільки з тобою живемо, а ти все жартів не розумієш” – Та Бог із нею, з цією сметаною, в тебе все рівно найсмачніший борщ виходить!”

Уляна сиділа за столом, дивилася як чоловік з радістю смакує її борщ в прикуску з салом і цибулькою, і думки плавно потекли в минуле.

Інша квартира, колишній чоловік, вечеря. Того разу вона запекла рибу і мабуть недостатньо її почистила.

Вся риба опинилася на підлозі, туди ж полетіла і таця – “Ти коли готувати навчишся, я таке їсти не збираюся! І щоб через 5 хв все було прибрано!”.

Уляна і прибирала, їй і в голову не приходило протестувати, тим більше знову йти на роботу в темних окулярах теж не додавало оптимізму.

“Ну так що, куди поїдемо? Кажу у відпустку куди рвонемо?”- затормосив її Максим.

А Уляна прийшовши до тями від нехороших спогадів, просто усвідомлювала як же це чудово, що поруч такий як Максим – добрий надійний і люблячий.

Нехай у всіх жінок на світі все буде чудово!

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page