fbpx
життєві історії
В день весілля мого рідного брата, свекруха вирішила копати картоплю. Її не зупиняло ніщо. І швидше б настав кінець світу, ніж би вона відпустила мене з хати. Я злилася і доказувала своє, і все-таки пішла на весілля не копавши картоплі. А свекруха так на мене образилася, що просто з болотом змішала. Не знаю за, що це мені. Це весілля мені запам’ятається на все життя, завдяки свекрусі-мегері!

Ох і пощастило мені зі свекрухою…

Живу я в селі, сім’я в мене хороша.

Мама Марія, тато Володимир і є ще брати Микола і Андрій.

Хоч і роботи в селі багато, але ми завжди швидко і весело все виконували. В нас в сім’ї завжди панувала дружня атмосфера, ми один одного підтримували та йшли на компроміс.

Коли я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм то вчилася вже в університеті.

Ми часто бачилися коли їхали в автобусі додому. Сергію було по дорозі, адже він із сусіднього села.

Якось в нас зав’язалася розмова, ми часто розказували один одному про навчання… Бувало, що поки чекали на маршрутку, то заходили кудись перекусити, чи випити чаю.

На літо ми почали їздити один до одного, озеро, парк, багато чого було.

Так тривало довший час. Ми зустрілися більше трьох років, перш ніж Сергій зробив мені пропозицію… Він чекав, поки ми завершимо навчання і загалом будемо готові.

Весілля було чудове, після такого хорошого початку я думала, що і спільне життя буде таким ж безхмарним. Я з радістю пішла в невістки, але це була велика помилка.

Мати мого чоловіка, Галина Петрівна, виявилася справжньою “мегерою”.

Вона зразу була проти мене, таке відчуття, ніби я в неї відібрала сина. Завжди для неї я все робила не так.

Крім того на відміну від моєї мами, свекруха навантажувала мене роботою по самі вуха. І так продовжувалося з дня в день.

Як ковтком свіжого повітря для мене мало стати весілля мого рідного брати Андрія. Я вже уявляла як зможу віддихнути, і розважитися на цьому святі. Але і цей день Галина Петрівна вирішила мені зіпсувати.

Читайте також: Я не проти була, коли діти ремонти капітальні затіяли, хоча перед весіллям всі кімнати я перебілила. Невістка закомандувала все змінити: і вікна поміняли і двері, хоча ще добротні були. На підлозі майже всюди плитка. Коли все закінчилося, я з горища давай килими знімати. – Тепер таке не модно!, – сказала невістка. – Дитинко, все у вас вийшло біло-сіре! Хоч трохи кольорами розбавимо. Та й в ноги вже тепліше буде! – І що ви думаєте, мене хтось послухав?  

Вчора, коли мало бути весілля мого рідного брата, моя свекруха вирішила копати картоплю. Її не зупиняло ніщо. І швидше б настав кінець світу, ніж би вона відпустила мене з хати.

Я злилася сперечалася, і все-таки пішла на весілля не копавши картоплі. А свекруха так розізлилася, просто з болотом змішала. Не знаю за, що це мені.

Я не розумію, за що заслужила таке ставлення до себе. Невже я дійсно мала копати картоплю перед весіллям брата? Як би ви вчинили на моєму місці? Чи згодилися б ви і все-таки пішли б на город?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page