Моє серце відчувало щось не добре, тому я до останнього не відпускав свою дружину на ті заробітки.

Ми не бідували. В нас була своя двокімнатна квартира. І я і Ірина мали непогану роботу і зарплату. Через два роки після весілля в нас народився синочок.

Моєї зарплати повністю вистачало на життя. Але Ірина казала, що ми добре живемо лише завдяки її мами, бо вона вже довгий час працювала і жила в Італії.

І ось коли сину було п’ять років, вона зібрала чемодан, поцілувала мене і сина і поїхала, як вона сказала, на рік, на два, не більше.
Ірина завжди мріяла про свій будиночок за містом, тому поїхала туди, щоб заробити на мрію. А вийшло все так, що ми розлучилися…

Мені на допомогу з сином приїхала мама. Вона майже жила з нами, тільки на вихідні їхала, щоб татові наготувати їсти на весь тиждень і прибрати.

Якби не мама, я не знаю, як би я давав собі раду з сином.

Ірина гроші не висилала. Я сам її просив це не робити, бо скільки нам з сином треба. Моєї зарплати хватало і на життя і на те, щоб відкласти.

Ірина приїжджала на свята, але на завжди повернулася лише через п’ять років.

Так, вона привезла хорошу суму. Я доклав свої заощадження і ми змогли купити недобудований будинок. За рік часу ми зробили з нього лялечку, і здавалося б, живи та радій. Але сталося те, що перевернуло мій світ з ніг на голову.

По переписці, яку Ірина не встигла видалити зі свого смартфона, я дізнався, що вона в Італії, наставила мені роги.

Перед тим, як щось з нею говорити, я детально у всьому розібрався. На жаль, це була правда.

Ми довгий час не розлучалися. Я надіявся, що зможу переступити через себе і пробачити Ірину заради нашого сина, але не вийшло.

Ірино довго лила сльози і благала мене пробачити її, що це було якесь помутніння, що все не серйозно, і вона навіть не пам’ятає його обличчя.

Але навіть заради сина я не зміг прийняти та пробачити її.

Читайте також: Мама подзвонила мені на роботу, щоб Ліля не чула, і попросила, щоб я дав їм десять тисяч гривень. Так-так, дав, не позичив, бо віддати вони не мають з чого. В них поламалася пральна машинка, і ще татові потрібно було зуби підремонтувати. В нас дома є заощадження, але без дозволу дружини я не зміг ними керувати. Коли в Лілі був гарний настрій, я й підняв цю тему. Але в справу втрутилася і теща. Тепер мама на мене зла

На даний час ми з Іриною розлучені. Ні вона, ні я, нікого не зустріли. З сином я зустрічаюся коли захочу.

Я живу в квартирі, а будинок я повністю віддав Ірині та сину, хоча і своїх грошей я туди вклав чимало.

Чуло моє серце, що погана це ідея кудись їхати.

Якби ж Ірина мене послухала, ми б жили собі в мирі та злагоді і разом виховували сина.

А так маємо те, що маємо…

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua