Мій син з невісткою живуть не так, якби хотілось. Хоч обидвоє і працюють, та у моєї невістки ніколи своїх грошей нема. Працює вона у дитячому садочку вихователем, то там постійно її на якісь витрати намовляють.
То косметику нову прикупить, то якусь біжутерію, і одяг частенько їм туди приносять, пропонують купити. Як доходить діло до зарплати, то вона всі гроші пороздає і знову в чоловіка на хліб і на дорогу просить.
Мій Олег хоч і заробляє пристойно, міг би вже собі за ці роки і машину файнезну купити. Та з такою марнотраткою як Орися, так звати мою невістку, то вони хіба що на Жигулі спромоглися.
Вона постійно хоче гарно вдягатися, то якісь різні креми, масочки і по догляду за обличчям і по догляду за волоссям, і для тіла, ну одним словом, як та сорока.
Завжди їй всього треба, а відкласти хоч якусь копійку на майбутнє, то їй розуму не вистарчає.
В кінці серпня Олег зарплату отримав, та дав жінці десять тисяч, щоб сину все необхідне до школи купила.
А вона, що ви думаєте купила? Два зошити, ручку і ранець новий, хоч і минулорічному ще нічого не бракувало, та хіба вона думає своєю головою, а на решту заявила, що грошей не вистачило, адже ціни тепер такі.
Мого сина то вона навчилась обманювати, а мене не проведеш. Я її то скоро на чисту воду виведу. Вже в ванній нові баночки з шампунем появилися, ну і блузу я ще цю в неї не бачила.
Що то за мама? За себе більше дбає а ніж за дитину. Я такого не розумію. Своєму Олегу я сьогодні сказала, якщо сину хочеш щось мати, то краще гроші мені давай, я і прискладаю тобі і дитині куплю все що потрібно.
А Орисю в грошах трохи обмежуй, а то і взагалі не давай. Вона має зарплату нехай вчиться тепер на неї виживати. Ох і казилась моя невістка кожного місяця коли в сина зарплата, слізки свої крокодилячі лила нам рікою.
Та син мій розумний, на провокації не піддався. Тижнями з моїм Олегом Орися не розмовляла. Може ми з сином за якийсь час і привчимо її з розумом витрачати зароблені кошти.
Тай часи тепер такі, що й варто навчитися на всьому економити.
Я думаю з моїм методом погодиться не одна мама!
Хіба не так?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла