Відколи мама злягла, я почав просити Богданку, щоб вона приїжджала в село і ходила біля неї. Я ж чоловік, якось не пасує. До того ж, в мене зараз “жнива”, бо маю тракторець і виорюю людям картоплю. Дружина ж моя після 24 поїхала на заробітки. Я з мамою лишився сам на сам. Але Богданка каже, що не буде нищити своє здоров’я, бо мама важить більше за неї. Але ж і я в тому селі мед ложками не їм!

Я все життя з батьками жив і допомагав їм, а згодом і невістку привів. Але зараз виникла така ситуація, що потрібна допомога сестри, бо мама лежача.

Я ж не буду біля неї ходити, як-не-як, я чоловік. Але сестра відмовляється, каже в неї робота, і витикає мені хатою.

Я завжди був господарський хлоп, тому, мабуть, і залишився жити в селі з батьками. Сестра ж після навчання залишилася в місті.
В нас обох є сім’ї і вже дорослі діти.

Мені п’ятдесятка недавно виповнилася, а Богданка на два роки від мене молодша.

Після 24 лютого моя дружина вирішила поїхати на заробітки до Польщі, бо з грошима було скрутно.

Рік пропрацювала там, а на даний час переїхала до Німеччини. З нею працює і наша старша дочка Мар’яна. Син залишився зі мною, він ще навчається.

В мене є невеличкий тракторець, ним я і заробляю на життя.

Зараз якраз сезон, копання картоплі, тому без роботи не сиджу.

Богданка медсестра. Вона працює доба через три. Обласний центр, де вона живе з чоловіком і дітьми, знаходиться в тридцяти кілометрах від нас.

Ось я і наполягаю, щоб вона приїжджала між своїми змінами і допомагала з мамою.

Її треба помити, нагодувати. Але Богданка хитра, каже, що здоров’я собі не буде псувати, бо мама важить більше за неї, і спина в неї без того не здорова.

Я все розумію. Я також в селі не мед ложкою їм. На полі напрацюватися теж своє для здоров’я дає.

Але все ж в першу чергу треба дбати про батьків. До того ж, в нас залишилася лише мама, бо тата забрала “корона”.

Богданка приїжджає раз а то і менше, в тиждень, привозить продукти, фрукти улюблені мами, але сильно допомагати не хоче.

Я хотів, щоб вона хоч борщу зварила, чи вареників наліпила, бо скучив за такою їжею, так вона відразу ж сказала, що “тісто” для мами “важке”, а борщ я і сам можу зварити.

Хіба так поводяться? Хіба це нормально?

Я почав просити свою дружину, щоб поверталася. Коли Орися їхала, мама ще пересувалася. Але і вона не горить, як я бачу, таким бажанням.

– Це ваша з Богданкою мама! Мені що до неї. Дбайте!

З одного боку вона права. Що тут скажеш…

Читайте також: Вчора приношу ціле відро помідорів. Хотіла, щоб невістка після роботи зробила аджику. Але вона замість того, пішла собі і лягла. Вже ті помідори почали підгнивати, а Галі хоч би що. І сама нічного не робить і чужу працю не цінує. А коли я зробила їй зауваження, то невістка слів не підбирала. – Ваші помідори, що хочете, то з ними й робіть. – Прийшлося ту аджику самій закатувати, але половину таки сусідці віддала, а наступного дня Оля на моєму порозі з баночкою з’явилася

Я розумію, мені залишиться хата, бо заповіт вже давно складений, але сестра також має дбати за маму.

Ніколи б не міг подумати, що опинюсь в такій важкій ситуації.

Я взагалі на початку думав, що Богданка візьме якусь відпустку, щоб з мамою сидіти, але вона відмовляється і раз в тиждень приїхати.

Як достукатися до сестри і пояснити, що догляд за мамою це не чоловічих рук справа?

Автор – Наталя У.

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!