Відколи мама злягла, я почав просити Богданку, щоб вона приїжджала в село і ходила біля неї. Я ж чоловік, якось не пасує. До того ж, в мене зараз “жнива”, бо маю тракторець і виорюю людям картоплю. Дружина ж моя з початком вторгнення поїхала на заробітки. Я з мамою лишився сам на сам. Але Богданка каже, що не буде нищити своє здоров’я, бо мама важить більше за неї. Але ж і я в тому селі мед ложками не їм!
Я все життя з батьками жив і допомагав їм, а згодом і невістку привів. Але зараз виникла така ситуація, що потрібна допомога сестри, бо мама лежача.
Я ж не буду біля неї ходити, як-не-як, я чоловік. Але сестра відмовляється, каже в неї робота, і витикає мені хатою.
Я завжди був господарський хлоп, тому, мабуть, і залишився жити в селі з батьками. Сестра ж після навчання залишилася в місті.
В нас обох є сім’ї і вже дорослі діти.
Мені п’ятдесятка недавно виповнилася, а Богданка на два роки від мене молодша.
Після 24 лютого моя дружина вирішила поїхати на заробітки до Польщі, бо з грошима було скрутно.
Рік пропрацювала там, а на даний час переїхала до Німеччини. З нею працює і наша старша дочка Мар’яна. Син залишився зі мною, він ще навчається.
В мене є невеличкий тракторець, ним я і заробляю на життя.
Зараз якраз сезон, копання картоплі, тому без роботи не сиджу.
Богданка медсестра. Вона працює доба через три. Обласний центр, де вона живе з чоловіком і дітьми, знаходиться в тридцяти кілометрах від нас.
Ось я і наполягаю, щоб вона приїжджала між своїми змінами і допомагала з мамою.
Її треба помити, нагодувати. Але Богданка хитра, каже, що здоров’я собі не буде псувати, бо мама важить більше за неї, і спина в неї без того не здорова.
Я все розумію. Я також в селі не мед ложкою їм. На полі напрацюватися теж своє для здоров’я дає.
Але все ж в першу чергу треба дбати про батьків. До того ж, в нас залишилася лише мама, бо тата забрала “корона”.
Богданка приїжджає раз а то і менше, в тиждень, привозить продукти, фрукти улюблені мами, але сильно допомагати не хоче.
Я хотів, щоб вона хоч борщу зварила, чи вареників наліпила, бо скучив за такою їжею, так вона відразу ж сказала, що “тісто” для мами “важке”, а борщ я і сам можу зварити.
Хіба так поводяться? Хіба це нормально?
Я почав просити свою дружину, щоб поверталася. Коли Орися їхала, мама ще пересувалася. Але і вона не горить, як я бачу, таким бажанням.
– Це ваша з Богданкою мама! Мені що до неї. Дбайте!
З одного боку вона права. Що тут скажеш…
Я розумію, мені залишиться хата, бо заповіт вже давно складений, але сестра також має дбати за маму.
Ніколи б не міг подумати, що опинюсь в такій важкій ситуації.
Я взагалі на початку думав, що Богданка візьме якусь відпустку, щоб з мамою сидіти, але вона відмовляється і раз в тиждень приїхати.
Як достукатися до сестри і пояснити, що догляд за мамою це не чоловічих рук справа?
Автор – Наталя У.
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!