iBilingua

Живу я в селі з чоловіком Віктором. Познайомилися під час навчання. Довго не ходили разом, десь за пів року відгуляли весілля.

І після цього я пішла в невістки.

З Вітею маємо двох синів Максима і Дениса. Молодший Денис все на старшого рівнявся. Куди Максим туди й Денис.

А ось як підросли то трішки змінилися. Кожен пішов своєю дорогою.

Старший пішов після одинадцятого в університет, а молодший в коледж після дев’ятого.

Денис ще за дівчатами не сильно дивився. А ось Максим швидко обкрутив якусь дівчину, Галину.

Хоча чесно кажучи, мені до душі припала донька нашої сусідки, Оля.

Така хороша, працьовита, тиха. Ну просто золотце! Хоч синок зустрічався з тою Галею, але я все одно надіялася, що вони зійдуться з Олею.

Та мій Максимко зробив Галі пропозицію, коли ще і трьох місяців не було як вони зустрічалися. А що мені робити? Я змирилася.

Після весілля пішла Галина до мене в невістки. І краще б того не було.

Мало того, що дівка лінива так ще й такий рот має, що палець в нього не клади, відкусити може. Одним словом, дівчина криклива.

І чесно, я б на її місці соромилася так до старших. Та де там… Це не про мою невістку.

Як прошу Галину щось по хаті зробити, то вона така, ви мені не вказуйте, ви мені не мати.

В той час як Оля така хороша і досі самотня.

Думаю, що донька сусідки швидше б виконала прохання, ніж моя невістка.

Більший час на городі я працюю сама. Багато мої сил пішло, аби в нашому парнику вродили помідори… Але мої зусилля не були марними…

Вродило дуже багато помідорів. І так, що ми ні разу не купували помідорів ні на салати, ні на закрутки.

І ось вчора приношу ціле відро помідорів. Хотіла, щоб невістка після роботи зробила аджику. Але вона замість того, щоб робити, пішла собі і лягла. Вже ті помідори почали підгнивати, а Галі хоч би що.

І сама нічного не робить і чужу працю не цінує. А коли я зробила їй зауваження, то невістка, не підбираючи слів, почала пояснювати, що вона просто не хоче займатися моїми помідорами.

Читайте також: Спершу Віра Дмитрівна розхвалила свою внучку, що гарно вчиться, до церкви ходить, а після взялась обмовляти мою дитину. “Я вже так собі думала, що до вашого отця в церву піду, і розкажу всю правду про Арсена. Я недавно його перестріла, коли він по дорозі ганяв на велосипеді, ще й на одному колесі. На мої зауваження він такими словечками відповів, що годі й говорити”. Додому я йшла вся в сльозах, бо прекрасно знаю, з ким сплутала вона мого сина. Та їй ж не докажеш!

І що ви думаєте… Самій прийшлося ту аджику робити. Половину відра зробила, а половину Олі віднесла.

А Олечка не тільки подякувала, так ще й наступного дня принесла баночку помідорів за свої рецептом.

І ось що мені робити? Не хочу більше терпіти тої невістки. Чи то спробувати з нею потоваришувати?

Чи краще спробувати їх посварити їх з Максимом і намагатися його звести з Олею, поки не пізно, поки в них ще дітей немає?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!