Ось і цього разу, прийшов син до нас з невісткою, а та привіталася, роззулася і попрямувала в кімнату.
В нас просто в сім’ї заведено, ну хоча б обійнятися, а та ні в яку. Ну така вже в тому плані – стоїть на своєму і все.
В нас з чоловіком два сини. Один живе і працює вже багато років в Польщі. Там в нього є дівчина. Додому повертається рідко, а з нашою теперішньою ситуацією, то скоро два роки буде, як не бачили ми з чоловіком його.
А ось старший син Артем живе з сім’єю недалеко від нас. В Артема синок росте. Ми сильно любимо Златанчика. Але незважаючи, що живуть діти близько, та провідують нас раз на два, а то і три тижні.
Як я вже писала, в нас в сім’ї прийнято обійматись і цілуватись, коли зустрічаємось. Але невістка наша тверда в цьому плані, як камінь.
Я її не питала. Просто ще на початку я до неї, як і чоловік, тягнулися, щоб поцілуватися, а та відвернулася, давши нам зрозуміти, що їй цього не треба.
Але ми вважаємо, що це показує невихованість. На неї і онук наш дивиться, вона подає йому поганий приклад.
Мій чоловік вже восьмий десяток розміняв. З ситуацією в країні в нього дуже подає здоров’я.
Після того, як Ольга його не обійме при зустрічі, він мені бурчить ще потім з дні два. Я його розумію, бо мені також це дивно. Син з батьком здоровкається, і по спині мило похлопуються, мене він також обіймає, і онук так старається. А ось від невістки дує холодком в цьому плані.
Хтось стикався з такою ситуацією? Може хтось дасть пораду, як з цим боротися. Ми ж не вічні, щоб потім не жаліла Ольга, що не приділила нам достатньо уваги.
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
