В нас з чоловіком хороша сім’я, є дочка 8 років. Сімейний бізнес, який процвітає. Правда, здебільшого, всіма питаннями по роботі займається сам Микола. Але ось недавно він потрапив до лікарні, і всі справи лягли на мої руки. Того дня в офісі на мене чекала стопка документів, які я повинна була підписати, і ось одна папка не дає мені спокою до сьогодні.

Коля потрапив до лікарні. Він підприємець, веде свій невеликий бізнес. Під його керівництвом людей з 20.

Я, як дружина, змушена була вирішувати робочі моменти у справах чоловіка, в тому числі проводити платежі по банку (зазвичай чоловік сам займався перерахуваннями).

І ось що мене здивувало – в списку виконаних документів було доручення на перерахування коштів за автівку. З дня оплати пройшло вже пару місяців. А про саму автівку я ні словом ні духом, як кажуть. Сказати, що не отримали – так начебто вже давненько оплачено. Якщо взяли – де вона?

До чоловіка підступатися з питаннями боялася: і так щось з серцем негаразд, як би ще не погіршити ситуацію. Взаємозалік? Так з ким на таку вагому суму? Документи ж повинні бути, а бухгалтер фірми нічого не знає. Почала підозрювати найгірше: програв.

Знову ж таки, ніколи він таким не займався? Віддав? Кому? Новому коханню? Дітям позашлюбним, про яких я не знаю? Одні запитання, і нуль відповідей.

Глухий кут. Дзвоню мамі, питаю поради.

– А що тут порадиш? Чекай чоловіка з лікарні, а там спитаєш якось в потрібний момент. Ти ж жінка, маєш сама все розуміти.

В нашій сім’ї все гаразд. Бізнес процвітає, сам Коля мене любить, балує. Може ну його, з тими запитаннями? Щоб не наробила клопоту на свою  голову.

Що порадите? Робити “бучу”, чи залишити все, як є?

Фото ілюстративне – image.freepik

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook