Ну не розуміє Іван, що з двома дітьми не може в квартирі бути весь час чисто. Я ж не робот, щоб бігати за ними і ті іграшки чи фантики збирати.
Я була четвертою і наймолодшою дитиною в сім’ї. Мамі на той час було вже за сорок, а татові майже п’ятдесят.
Мене всі любили і жаліли. Може й тому я трішки виросла “білоручкою”.
– Ще в тому житті наробишся, доню! Відпочинь краще, – повторювала мені мама.
Все за мене робила або мама, або ж сестри.
Мені подобалося таке життя, тому коли вийшла заміж за Івана, трохи не розуміла його буркотінь в мою сторону.
– Переглянь крупи, Маріє, бо бачу моль в хаті завелась. Чому брудна і жирна сковорідка серед чистого посуду? До цієї плити можна прилипнути. Ти нарешті її відмиєш? В мене немає чистих шкарпеток!
Чоловік не переставав мене у щось “тикати” носом.
Потім з’явилися діти, стало ще важче. Я не встигала, але Іван цього розуміти не хотів.
– Де вечеря, Маріє? Я весь день трудився. Я забезпечую нам з дітьми гідне життя. Ти хоч в хаті можеш лад навести і їсти щось приготувати?
Потім він до своїх причіпок підключив і свою маму, яка приходила у вільний від роботи час і вчила мене заправляти ліжко, мити посуд і прасувати одяг.
Я не кажу, що я цього не вмію, просто не завжди встигаю.
Не хоче Іван мене розуміти і це мене злить.
Моїх батьків на цьому світі вже немає, брати та сестри пороз’їжджалися хто куди. Я навіть не маю кому пожалітися.
Живемо ми в квартирі Івана.
І все б нічого, але остання “буря” закінчилася тим, що чоловік пішов жити до своєї мами. А Оксана Петрівна замість того, щоб закрити перед сином двері, прикоськала його словами.
– А я тобі говорила, що з тої дівиці толку не буде! Що то за жінка, яка порядку в хаті тримати не вміє.
Іван зазвичай сам купує продукти раз в тиждень.
В неділю він прокинувся швидше за всіх і заліз в холодильник, де знайшов пліснявий кусок сиру і кабачок, який зігнив і видавав неприємний запах.
– Ти окрім того, що не тримаєш в хаті чистоту, ще й мої гроші на вітер пускаєш. Невже не можна було щось з того кабачка і сиру приготувати? Ти хоч іноді в той холодильник заглядаєш? Ти його миєш?
Після цих слів Іван зібрався і пішов. Як згодом я дізналася, до своєї матері.
Іван натякає мені, що розлучиться, бо не так собі уявляв своє життя.
Але я не така вже й погана. Ну не дуже я люблю те прибирання. Але я не знаю таких жінок, які б це з радістю робили.
Ну скажіть мені, люди добрі, чи то я якась не така, чи дійсно чоловік може розлучитися через незначний безпорядок в домі?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!