В неділю мала бути чудова погода, тому я зателефонував другу, і запропонував вихідні провести разом. Той погодився, але “всю правду” я почув після того, як мій телефон завис, а Руслан забув скинути виклик. – Які ж вони диваки. І як тільки знайшли одне одного? Уявляєш, троє дітей, в їх то віці. – Наперед забіжу, ми все ж зустрілися, але все пішло не по плану Руслана і його дружини.
***
Одного разу, напередодні вихідних, я подзвонив своєму приятелеві Руслану, хотів запросити його разом з дружиною до себе на дачу – посмажити шашликів, поспілкуватися, провести час в приємній компанії.
Руслан з радістю погодився на мою пропозицію, ми якийсь час обговорювали по телефону деталі майбутньої поїздки, потім, коли розмова була закінчена, мій смартфон завис, у приятеля апарат теж не відключився, і я почув, як він розмовляє зі своєю дружиною про мене і мою родину.
Наші знайомі відгукувалися про нас безсторонньо, мене вони називали оленем, а мою дружину мавпою, наш будинок в селі вони вважали старою розвалюхою.
Крім цього, вони засуджували нас за те, що ми стали батьками трьох дітей, називаючи нас не мудрими і безвідповідальними (у Руслана з дружиною дітей не було). Потім ці люди міркували про те, щоб таке купити подешевше до столу, щоб пообідати “на халяву”.
Я і моя дружина були здивовані почутим, ми вважали цих людей своїми друзями і навіть не підозрювали про те, що вони думають про нас насправді.
Першою думкою було – скасувати всі спільні заходи на дачі і більше не спілкуватися з цими “друзями”, але, трохи подумавши, ми з дружиною вирішили провчити їх і зробили вигляд, що нічого не сталося, залишивши все в силі.
У вихідні, як ми і домовлялися, Руслан разом з дружиною приїхали до нас на дачу. Побачивши наших нащадків, вони обидвоє почали усміхатися і почали загравати і “сюсюкатися” з ними, всім своїм виглядом показуючи, як вони люблять дітей. Нам залишалося тільки дивуватися лицемірству цих людей.
– Чому ж ви своїх дітей не заводьте? Ніби як вік вже піджимає, або у вас проблеми зі здоров’ям?
– Ми не поспішаємо, хочемо ще пожити для себе.
– Гаразд, зізнайтеся чесно, ви напевно думаєте, що дітей в наш час народжують тільки не мудрі і безвідповідальні олені з мавпами?
Почувши цю фразу, наші гості здивовано переглянулися, але промовчали.
Руслан і його дружина привезли з собою дешеві рибні консерви і коробку цукерок.
– Консерви з цукерками в “АТБ” по акції купували? – запитав я у них. Руслан пробурмотів у відповідь щось невиразне.
– Друзі, нічого страшного, це все зрозуміло, розумна економія, час зараз такий – сказав я спохмурнілим гостям, – але і ви нас зрозумійте, у нас будинок розвалюється, в городі роботи вистачає, нам помічники потрібні. Давайте так – з нас стіл, а з вас допомога по господарству. Ходімо, покажу вам, де у нас зберігаються садові інструменти.
Руслан з дружиною спочатку подумали, що це жарт, але я не відставав від них зі своєю пропозицією допомогти по господарству, докладно описував їм фронт робіт.
Одночасно я зайнявся приготуванням шашлику, всім своїм виглядом показуючи, що в допомозі Руслана не потребую. Недовго думаючи, наші гості знайшли якийсь дивний привід і, пославшись на термінові справи, виїхали назад в місто, спіймавши облизня.
Я так і не зрозумів, здогадалися вони про те, що я тоді почув по телефону їхню розмову, але з тих пір ми більше не спілкувалися.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
