В неділю ми з чоловіком були в торговому центрі. Денис надумав обновити собі джинси. Було декілька гарних варіантів і я зупинилася на світліших. Та чоловік вирішив останнє слово спитати у мами. Свекруха, не бачачи ні сині, ні тих джинсів, рекомендує купити йому темні. І щоб ви розуміли – Денис їх придбав. Мало того, що він бере в неї гроші, бо мало заробляє, так ще й повністю під її впливом.
Та попри те, що я йому сказали, що краще світліші він подзвонив до мами і взяв ті, які сказала вона.
Казала мені мама не йти в невістки, а я що?
Живу я в селі. Маю ще брата Степана, на 7 років від мене меншого.
Так вийшло, що батьки важко працювали тому що хотіли і нас на ноги поставити, і хату зробити.
Ми їм допомагали як могли.
Але тут історія про інше.
Познайомилася я з одним хлопцем з іншого села, Денисом.
Він у мами одинак, ще й до того пізня дитина. То мама його так розняньчила, що і словами не описати. Але на перший погляд так і не скажеш.
Зустрічались ми, все добре на перший погляд було. Якщо чесно, то все мені в Денисі подобалося, окрім його мами.
Після двох років зустрічей під моїм серцем забилося іще одне… Тоді інших думок і не було, я хотіла стати дружиною Дениса.
А він і не сумнівався, зробив пропозицію. Ми швиденько розписалися.
Я не хотіла бути на весіллі “без фігури”, та і святкувати весілля після народження дитини теж не хотілося, тому коханий погодився зробити, хоч і не таке розкішне весілля, але зате швидко.
Відгуляли ми весілля, все було добре, але чоловік не захотів жити в мене в хаті.
Я, щоб не сперечатися з перших днів, переїхала до нього, до батьків Дениса.
Саме тоді я зрозуміла наскільки ж великий має вплив моя свекруха, Марія Федорівна, на мого чоловіка.
Денис доволі мало заробляє і крім того не бажає більшого, а якщо йому на щось не вистачає, то він не соромлячись бере гроші в матері.
Працюючи на фірмі в матері таксистом, Денис сильно не перенапружується на роботі.
Але і крім того він дуже залежний від думки матері або ж оточення.
І ось недавно сталася так, що мій чоловік обирав собі, які купити джинси. Та попри те, що я йому сказали, що краще світліші він подзвонив до мами і взяв ті, які сказала вона.
Ще важче стає від того, що я не хочу аби дитя, яке в мене під серцем, росло з таким безініціативним батьком…
Я хочу створити сім’ю не зі свекрухою, а з Денисом. Я не знаю як його підштовхнути, щоб стати самостійнішим, щоб взяти відповідальність за своє життя і життя своєї сім’ї…
Можливо в вас є поради, як відлучити дорослого хлопчика від маминої спідниці?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла