fbpx

В неділю син напросився до мене в гості. Зазвичай Олег приходить з Лідою і дітьми, а тут прийшов сам. Почав намотувати круги по кухні, а потім каже: – Ти б переписала на мене чи онуків свою квартиру, і ми б були спокійніші. Як не крути, а ти вже не молода. – Потім я таки зрозуміла, що Олег хвилюється, бо в мене Петро появився, щоб часом не “обкрутив”. Мені 55 років, а син мене вже на той світ відправляє

Мені б і в думку не прийшло в такому віці до РАЦСу йти, тому дивує мене поведінка Олега. Дуже дивує.

Я ще не є така стара, щоб про заповіт думати, але син вважає інакше. І мене це турбує.

Мені 55 років. З чоловіком розлучилася, коли Олегу було вісім років. З того часу в мене були короткочасні знайомства, але нічим серйозним це не закінчувалося.

Я багато працювала, щоб забезпечити сину гідне життя.

Чоловік аліменти надсилав, і скажу відверто, окрім призначених платежів, ще й пристойну суму час від часу.

Склавши докупки деяку суму ми змогли купити Олегу квартиру. Коли він пішов вчитися в університет, він вже жив під своїм дахом. Там він відразу ж і прописався.

Олег в мене має гарну роботу, він директор відділу фармацевтичної компанії.

На даний час він чоловік і батько двох дітей.

В них з Лідою свій будинок, який вони разом збудували, а ця квартира зараз пустує. Вони туди орендарів не хочуть пускати, а я не пхаюся, в них же діти є. Пригодиться.

І Ліда і мій Олег мають шикарні автівки. Невістка моя також в медицині працює.

Я також ще працюю, я бухгалтер, і робота є завжди.

Так сталося, я навіть не думала, що зустріла я Петра. Він старший від мене на чотири роки. Дружина Петра відійшла у вічність в 20 році.

Жили вони дуже гарно.

Виховали трьох дітей.

Я завжди мріяла про такого чоловіка. Петро ввічливий, чуйний, вміє зробити щось приємне, навіть квіти час від часу купує мені, і вечерю готує, чи сніданок в ліжко.

Я ніколи в житті не відчувала себе такою щасливою.

Я не хочу заміж, я просто хочу бути з цією людиною щаслива.

І все б нічого, та коли син дізнався про Петра, то сильно змінився. Почав часто мені телефонувати, питати, що я роблю і куди ходжу.

А в неділю він напросився до мене в гості.

Зазвичай Олег приходить з Лідою і дітьми, а тут прийшов сам.

Почав намотувати круги по кухні, а потім каже:

– Ти б переписала на мене чи на онуків свою квартиру, і ми б були спокійніші. Як не крути, а ти вже не молода.

Потім я таки зрозуміла, що Олег хвилюється, бо в мене Петро появився, щоб часом не “обкрутив”.

Може він і правий, що хвилюється, але мені все рівно це дивно. Я ще на той світ не збираюся, я тільки жити почала, і Петро в мене не з тих людей, щоб таке робити.

Я сказала Олегу, що заміж не збираюся, і прописувати Петра в себе також, тому, хай не хвилюється.

Читайте також: Іванка все мене підмовляла: “Надю, ви вже рік разом, не вводь чоловіка в літа, йому вже скоро 30. Сам Бог велів вам бути разом! Яка ж ви гарна пара”. Так я й послухала Іванку. Та серце було не на місті. Десь на підсвідомому рівні думала про Андрія. Важко нам жилось. Дійшло до того, що ми зробили паузу у наших стосунках, Володя пішов жити до батьків на ціле літо. Залишив мене з дітьми, кажучи: “Тепер я побачу, Надю, як ти даш собі раду. Ні копійки тобі не дам!”

В Петра діти всі при квартирах, заможні. Та й сам він має де жити, просто так вийшло, що живе зараз в мене, бо так зручніше.

Не знаю, чи заспокоївся син, та більше я не збираюся йому нічого пояснювати.

Просто дивно мені, в нього такі статки, а він ще й на мою квартиру задивляється. Звісно, вона йому залишиться, не заберу ж я її на небеса…

Автор – Наталя У.

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page