В Руслана був важкий день, тому, як тільки прокинувся наш малюк, я його погодувала, одягла в тепленький комбінезон, і ми направились в сторону парку, де зазвичай гуляємо з мамочками. Я піклуюсь про свого чоловіка, як тільки можу, і даю йому поспати. Не встигли ми й круг колясочкою зробити, як задзвонив телефон. Подруги покрутили пальцем. А я вважаю, що роблю все правильно.
Про таку сім’ю Тетяна мріяла з самого дитинства. Їй не подобалися сучасні панночки, які ні в що не ставили своїх чоловіків, самі заробляли собі на життя, а дітей на виховання передавали або бабусі, або няні.
У Тані був консервативний склад характеру і чоловіка вона знайшла під стать собі. Жили вони добре, просто кожен виконував свої обов’язки. Тетяна повністю дбала про будинок, про сина та чоловіка. Чоловік взагалі не влізав у прибирання чи готування їжі. Більше того, він навіть не знав, де знаходяться чисті шкарпетки.
А ось Тетяна ніколи не відчувала матеріальних труднощів. Чоловік добре заробляв. Варто їй тільки сказати, що щось потрібно, це відразу з’являлося. На дружині чоловік не економив та й Тетяна нічого зайвого не просила.
Того ранку було все, як завжди. Тетяна тихенько одягла сина і вирушила з ним у парк, щоб дитина не шуміла і не заважала батькові спати. Через деякий час чоловік зателефонував Тетяні, вона покликала сина і рушила додому. “Ходімо, синку, погодуємо тата і знову вийдемо”, – умовляла малюка Тетяна.
“Знову король прокинувся”, – зло засміялася сусідка. “Нічого сам зробити не може, розпестила його Тетяна”. Це справді було так. Чоловік прокинувся, захотів поснідати, набрав номер Тетяни, вона зібрала дитину і пішла годувати чоловіка. Так було завжди.
Сирники Тетяна приготувала наперед. Чай чоловік міг би підігріти й сам. Ось тільки в їхній сім’ї так заведено не було. Тетяні навіть на думку не спадало, що її Руслан може сам себе обслужити. Їй було на радість нагодувати чоловіка, прибрати за ним посуд, а вранці погладити йому речі, зав’язати краватку. Вона у таких випадках відчувала себе справжньою дружиною. Що насправді поганого в тому, що дві людини люблять і піклуються одна про одну?
Чоловіка теж все влаштовувало.
А от сусідів ні. Хвилин за двадцять Тетяна повернулася в сквер, підійшла до подруг і відразу зрозуміла, що весь цей час йшлося про неї. Сусідки якось різко замовкли. А потім одна з них сказала: “Знаєш, подруго, ти надто балуєш чоловіка. Та й що, що він заробляє. Ти вдома не менше роботи робиш. При цьому все йому на таці приносиш. І навшпиньки у вихідні ходиш. А що він? Руслан сам не може додуматися до того, щоб тобі зробити сюрприз. Міг би вранці не будити, дав би тобі виспатися, взяв дитину і пішов би з нею на прогулянку”, “Так”, – погодилася друга подруга.
“От мій теж працює, я займаюся будинком, але в нас такого немає. В нас рівноправність. І річ не в тому, що тобі не важко. Просто де твоя самоповага? То він тобі взагалі на голову сяде і ніжки звісить. Перетворишся з дружини на хатню робітницю”.
Тетяна слухала це і не розуміла, в чому полягає суть проблеми. Чоловіка вона любила, любила вставати і проводжати його на роботу, любила зустрічати гарячою вечерею, коли він повертався додому. Вона любила створювати вдома затишок, сервірувати стіл, робила це так невимушено, що ніби й була народжена хазяйкою.
І з сином чоловік грав, коли мав вільний час. Але Тетяна не відчувала, що у їхній сім’ї відбувається щось не так. Вона була всім задоволена та щаслива. Зараз Тетяна розгублено дивилася на подруг і не знала що їм відповісти, як пояснити, що сім’я – це особисте, що навіть якби чоловік запропонував щось змінити, вона б не захотіла.
Те, що підходить одним може зовсім не підходити іншим людям. І що поради у цьому випадку звучать безглуздо. Втручатися в життя дорослих людей принаймні не виховано, тим більше, коли про це ніхто не просить.
А як ви вважаєте, чи мають право сторонні люди втручатися зі своїми порадами у життя сім’ї? Чи дійсно Тетяні потрібно розставити кордони і перестати обслуговувати чоловіка? Чи подругам слід стежити за тим, які стосунки у них у сім’ї, а не чіплятися з порадами до Тетяни?
Фото ілюстративне
