В середу Даринка намалювала дуже гарну картину. Ми з чоловіком, як побачили, то почали її хвилити, обіймати, цілувати. Це все помітила свекруха, і давай нам зауваження робити. “Ви свою дитину любіть, але їй цього не показуйте! Інакше, буде вам на голові сидіти”. Але я з її твердженням не погодилася. І тут вияснилася деяка історія, ще з дитинства мого чоловіка.
“Люби свою дитину, люби, но не показуй!” Як часто я чула цю настанову від своєї свекрухи.
Коли ми стали на рушничок щастя, моєму чоловікові було 25, а мені 23. Чоловік десь близько 2 років залицявся до мене, ми гарно вивчили один одного і зрозуміли, що хочемо створити сім’ю.
Побралися ми вересні, відгуляли гарну забаву, а після весілля, як було домовлено вже раніше, я пішла в невістки.
Десь через рік в нас народилась донечка і ми стали найщасливішими батьками маленької крихітки.
Для себе ми відразу вирішили, що наша донечка буде зростати в сім’ї, де буде багато любові. Адже так зростала і я, за що дякую своїм батькам. У мого чоловіка було дещо по іншому, його мама виховувала в строгості.
Зі слів мого чоловіка, його мама ніколи не пригортала до себе, не говорила що любить, ніколи не хвалила за гарні вчинки.
Коли наша донечка підросла і вже пішла у школу, її постійно супроводжувала наша любов. Ми завжди хвалили її за старання.
Даринка в нас дуже гарно малювала. Ми хвалили її, яка вона в нас талановита, яка молодчинка і як ми нею пишаємось.
На що постійно чула від свекрухи: “Так не можна! Дитину не можна хвалити, а то вона тобі потім на голову вилізе. Люби свою дитину, але їй цього не показуй, щоб вона тебе боялась”.
Для чого я маю виховувати свою дитину в страху? Якщо хочу виховувати в любові. Для чого вона має мене боятись? Адже я хочу стати для неї найкращою подружкою.
А ще я хочу її обіймати, цілувати, пригортати міцно до свого серця, щоб коли Даринка виросте, вона не соромилась говорити і мені і своїй половинці слова, як вона любить.
Так, в більшості наші батьки є прикладом для нас у житті. Ми, як слухняні діти, стараємось прислухатись до їхніх порад, робити для себе певні висновки.
Але як показує досвід, сучасна молодь стає прикладом для своїх батьків ідучи в ногу із сучасним світом. Адже з кожним роком все змінюється, удосконалюється, є багато інформації, можна знайти рекомендації на будь яку тему.
А відтак ми маємо змогу робити менше помилок в своєму житті.
Любіть своїх дітей так, щоб вони знали про це, щоб вони відчували вашу любов і підтримку і звертайте увагу тим, хто говорить, що цього робити неможна.
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua