В середу ми подали заяву до РАЦСу, а відсвяткувати цю подію вирішили з батьками Віктора. До того ж я в їх дім мала йти за невістку. Як тільки Лариса Миронівна дізналася причину святкування, відразу включила “актора”. – Щось, діти, мені погано. Викликайте бригаду! – Лікарі розводили руками, говорили, що жінці нічого не бракує. Тоді я вирішила взяти “акторку” в свої руки.
При знайомстві Роксолани та Віктора їм було по тридцять років і у кожного за плечима невдалий шлюб. Віктор жив у будинку батьків. І все його влаштовувало. Він вважав, що не має права піти від них, оскільки мати погано себе почувала і потребувала його допомоги. Батько ніколи не був у їхній сім’ї авторитетом.
Коли Віктор вирішив одружитися з Роксоланою, то зрозуміло, що житимуть вони разом з його батьками. Враховуючи той факт, що Роксолана свого житла ще не придбала, то виходу особливо не було.
Вперше уявне “мені дуже погано” з Ларисою Миронівною сталося, коли син сказав їй про намір одружитися. Тоді вони вже встигли подати заяву до РАЦСу, зайшли за тортиком і попрямували додому до батьків Віктора відзначати цю радісну новину. Під час чаювання мати Віктора демонстративно встала з-за столу і пройшла до своєї кімнати, прилягла і стала закочувати очі.
А перед цим попросила зателефонувати до швидкої. Після приїзду спеціалістів вони не зрозуміли, що в неї не так, тому що все було у нормі. Вона зажадала, щоб її положили в найкращу клініку. Там вона трохи полежала, але її виписали, не виявивши нічого, щоб її там тримало. Настрій вона всім зіпсувала ґрунтовно.
Коли Роксолана запитала у неї, що сталося? Свекруха відповіла, що вона була засмучена, тому що у неї не спитали дозволу на шлюб. Ось воно що!
Потім “мені дуже погано” – почастішало. Все це проявлялося щоразу, коли щось було приховано від її очей. Одразу допомогу медичну викликали. А люди в білих халатах лише розводили руками.
Роксолана розуміла, що все це чистої води – театр одного актора, але доказів у неї поки що не було. Після чергового “виступу” Роксолана порадила свекрусі лягти в клініку, де працював її знайомий. Адже решта лікарів не виявила нічого. Так Роксолана переконала чоловіка зі свекром, що свої подбають про маму краще. А Лариса Миронівна відмовлялася зі зрозумілих причин. Її вже ніхто не слухав. І Роксолана сказала знайомому, щоб він “прописав” їй все як слід.
Отак її почали “ставити на ноги”. Певна річ, що аналізи в нормі. Тільки їй робили різні процедури, прописали постільний режим, як годиться. Через тиждень Лариса Миронівна не витримала і почала проситися додому.
Не треба поводитися, як примхлива дитина. Ви ж погано почуваєтесь. З цим не жартують. Вам же ще онуків няньчити доведеться! А то раптом чогось. Персонал тут відповідальний, робить все, що може. Ми щоразу вас сюди направлятимемо тепер.
Роксолана насміхалася з Лариси Миронівни, як могла. Тільки після виписки “театральні виступи” більше не турбували свекруху. Хіба що легкі нездужання. Але від шпиталізації вона відмовлялася, як і від швидкої. Чоловік Роксолану хвалив перед усіма знайомими і лікарню, і лікарів, що його маму поставили на ноги.
Вже зовсім інша річ. І мама здорова. Вже не ходимо лікарями.
Роксолана підтакувала чоловікові і в усьому з ним погоджувалася. Хороші лікарі можуть справитися з “акторською діяльністю”.
Фото ілюстративне
