В той час важко було жити, і Володя поїхав на заробітки до Голландії. Спершу вони з Оксаною переписувалися, а потім їх зв’язок перервався. В село Володя приїхав років через сім. В першу чергу чоловік помчав до будинку Оксани. На ґанок вийшла молода та красива дівчина. Побачивши його, вона заплакала. – Стільки всього сталося, поки тебе не було.
***
Так вже вийшло, що Володимир Романович одружився на дівчині, якій було всього 18 років. А йому… багато за тридцять.
Досить двояка ситуація. Одні кажуть – ось, мовляв, знайшов собі молоду. А інші кажуть, що молодець, що в сучасному світі так прийнято.
Можливо, мають рацію і ті, і інші. У Володимира Романовича сьогодні великий двоповерховий будинок, машина іноземного виробництва, досить перспективна робота.
Як би, завидний наречений. По телевізору взагалі кожен день показують зірок культури, у яких дружини в два і навіть три рази молодше. І нічого, всі задоволені.
А Оксана його буквально вчора закінчила школу. Виходила заміж по любові. Це далеко не таємниця. Хоча, звичайно, деякі заздрісники говорили, що зазіхнула на забезпеченого чоловіка.
Але ті, хто знає, як так вийшло, що Володимир Романович одружився на Оксані, просто розуміюче промовчать.
***
Їхав Володя на мотоциклі, як назустріч йому вибігає дівчинка в одних колготках і калошах, щось кричить.
Володя зупинився, щоб дізнатися, що трапилося:
– Тато мамку в коморі закрив! – говорить дівчинка.
Володя зіскочив з мотоцикла. Біля будинку лежить в дугу ніякий тато, а в віконце комори тарабанить мати дівчинки. Володя відкрив двері. Жінка плаче.
Виявилося, що її благовірний після роботи добре прийняв, загнав її в комору, закрив, а сам відключився.
– Як тебе звати? – запитала дівчинка.
– Вова я. А тебе?
— А я Оксана.
Через тиждень, коли Володя був в магазині, несподівано в черзі його хтось схопив за штанину. Це була Оксана:
– Володя! – вигукнула вона.
Володя заусміхався і купив Оксані морозиво.
А наступна їхня зустріч була досить сумбурна. Володя також їхав на мотоциклі, як побачив, що по галявині біжить Оксана, а слідом за нею біжить її батько.
Володя зістрибнув з мотоцикла, підбіг, і затримав чоловіка, Оксана втекла.
– За що ти її?
– Для профілактики! – зло відповів мужик.
Володя відскочив і скрутив “веселого” чоловіка.
– Ще раз таке зробиш, – прошипів Володя, – Пиняй на себе.
Він зайшов в огорожу, там плакала Оксана, її заспокоювала мати.
– Він у вас завжди такий?
– Ні, не завжди, тільки раз в тиждень.
– Я буду ходити і вас провідувати, – пообіцяв Володя.
І Володя ходив. Так вже йому запала в душу ця маленька Оксана.
Він потім її і на 1 вересня водив, і в місто на ялинку возив, і в театр.
А потім Володя поїхав на заробітки до Голландії. Спочатку Оксані писав листи, а потім загубився десь.
Років через сім повернувся в село. В першу чергу – до Оксани, щоб дізнатися, як там вона.
На ганок вийшла молода дівчина. Побачивши Володю, вона заплакала. Цілий вечір вони сиділи на лавці, а вона йому розповідала, скільки всього вона пережила після того, як Володя поїхав. Вона тепер зовсім одна, живе з бабусею.
На наступний день Володя взяв її з собою в місто, щоб купити їй гарного одягу, так як дівчина вже ходила в 10 клас, а одягалася на останні гроші. А потім возив її в місті і в театр, і на концерти.
Залишився Володимир жити в селі. Знайшов роботі неподалік. Були гроші, а тому купив собі великий будинок і хороший автомобіль.
***
Ну, і вирішив Володя Оксану більше ніколи не кидати. Як кажуть в народі: “Сам собі виховав наречену”.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
