fbpx

В той час, як за вікном лив дощ, мій Василь згадав про свою двоюрідну сестру Марту. Вони живуть не далеко від нас, можна під парасольками й пробігтися і погостювати. По дорозі ми ще заскочили в супермаркет, купили все необхідне, щоб з пустими руками не йти. Що скажу, “погостювали” ми на славу. Більше до Іванових – ні ногою

В той час, як за вікном лив дощ, мій Василь згадав про свою двоюрідну сестру Марту. Вони живуть не далеко від нас, можна під парасольками й пробігтися і погостювати. По дорозі ми ще заскочили в супермаркет, купили все необхідне, щоб з пустими руками не йти. Що скажу, “погостювали” ми на славу. Більше до Іванових – ні ногою.

Я хочу розповісти вам, як ми недавно сходили в гості до родичів мого чоловіка.

Вони нас постійно до себе запрошували у гості. І ось одного разу, коли на вулиці був дощ, і ми не могли піти гуляти в центр, ми зателефонували Марті та Володі, щоб дізнатися, як у них справи. Вони знову запросили нас у гості. І цього разу ми погодилися.

А оскільки Марта і Володя мали двох дітей, то ми взяли з собою і свою дочку.

Цього року ми зібрали у нас на дачі добрий урожай яблук, тому я спекла дуже смачний яблучний пиріг. Дорогою ми заїхали в магазин і купили сиру, ковбаси, цукерок та соку для дітей.

Раніше, коли ми їздили до Володі та Марти, ми брали такі ж продукти і нас завжди приймали дуже добре.

Але цього разу Марта взяла ці продукти і сказала:

– Я вас зараз так смачно нагодую! А ваші продукти ми не будемо їсти!

Я дуже здивувалась, коли Володя все, що ми привезли, сховав у холодильник.

А Марта накрила надзвичайно незвичайний стіл. Замість хліба на столі стояли хлібці, сир замінили на якийсь соєвий продукт. А замість ковбаси на стіл поставили якісь дивні паштети. Марта сказала, що кожна страва дуже корисна і в ній багато вітамінів.

Із чого були приготовлені ці паштети, я так і не змогла зрозуміти. Але мені вони здалися абсолютно однаковими та не смачними. А ще Марта пригощала нас тушкованими овочами, в яких була капуста.

Замість солодкого, яке ми принесли, нас почастували цукерками власного приготування. У цих цукерках були тільки горіхи та сухофрукти.

Мені ці цукерки теж зовсім не сподобалися. Я б із задоволенням з’їла тістечко чи шматочок свого яблучного пирога.

Коли я не стрималася і запитала у Марти про те, чому вони так харчуються, то вона сказали, що вони дуже сильно поправилися, так само як і їхні діти. Ось тому вони вирішили сісти на дієту, і тепер вони харчуються тільки так.

Я розумію, що це їхнє рішення. Але чому ми маємо їсти таку їжу? Ми ж звикли до нормальної їжі.

Я вважаю, що Марта та Володя вчинили дуже некрасиво щодо до нас. Якщо вони такого не їдять і сидять на дієті, це не означає, що і ми повинні їсти тільки це.

Ми ж на такій дієті не сидимо!

Я вважаю, що якщо ви запрошуєте гостей, то повинні пригощати звичною для них їжею. Хіба я не права?

Тепер ми точно не поїдемо до Марти та Володі у гості доти, доки вони не перестануть сидіти на цій своїй дивній дієті.

Погоджуєтесь з нами?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page