В тому, що поїздка до Єгипту зірвалася, Катерина Максимівна звинуватила невістку. Ну звичайно, хто ж ще? Звикла вона, що син кожного року робив мамі такий подарунок. – Вибачте, але ми не в змозі оплатити путівку, самі не їдемо, хоча дітям це дуже корисно. – Іваночко, рідна, ми раніше домовилися, що ти дітей мені на деякий час в село привезеш, навіть не розраховуй. В мене плани змінилися, – сказала по телефону свекруха.
***
Є такий сумнівний “лайфхак”: посваритися напередодні свята, щоб на подарунок не витрачатися. А в родині Іванки він трохи еволюціонував. Зараз розповім як.
У Іванки, як і у більшості заміжніх жінок, є свекруха. Відносини у жінок були цілком пристойні, рівні: ні про які суперечки і конфлікти навіть не йшлося. До пори до часу, інакше ця історія не потрапила б сюди.
Два роки тому в родині героїні настала невелика фінансова криза. І відправити Катерину Максимівну в традиційну щорічну відпустку не вийшло. Ні, не через чиюсь вроджену шкідливість, а через банальне “грошей немає”.
Жінка, що “розкатала губу” і не отримала очікуваного, страшна сила. І Катерина Максимівна почала “віддавати” винуватцю поїздки, що зірвалася. Іванці. Кому ж іще?
Хто, крім жадібної невістки, міг перешкодити пенсіонерці насолодитися білосніжним пісочком закордонного пляжу?
– Раніше Катерина Максимівна без проблем забирала до себе внучку. А як та її відпустка зірвалася, то вона почала пакостити. В обличчя нічого не сказала, тільки показала незадоволене обличчя. Але запам’ятала. І її реакція не змусила себе довго чекати, – розповідає Іванка.
Дівчина діяла за звичною схемою: подзвонити, домовитися, привезти, а потім забрати дівчинку від бабусі. На третьому пункті – привезти, – схема дала збій.
– Вийшло як: ми домовилися, що я привезу до неї дочку в суботу. А в п’ятницю Катерина Максимівна мені зателефонувала і звинуватила мене в якійсь нісенітниці, – згадує Іванна. – Хтось їй щось наговорив, передавши нібито мої слова. Мовляв, я її всяко-різно обговорила за очі, тому внучку вона не візьме. Я була в подиві. Жодного разу собі такого не дозволила, але Катерина Максимівна мене навіть слухати відмовилася. Сказала, що внучку не візьме і крапка.
Об’явилася Катерина Максимівна через тиждень. Як ні в чому не бувало. З посмішками і жартами-примовками розповіла, що помилилася. Вибачень наша героїня не дочекалася, їй вистачило того, що її чесне ім’я було “брудне”.
Один раз – випадковість. Другий – вже закономірність. Тому, коли через місяць історія повторилася, Іванка зрозуміла: справа нечиста.
– Другий раз вона звинуватила мене в тому, що я занадто балую дочку. Катерина Максимівна знову зателефонувала напередодні дня ікс, коли я повинна була відвезти до неї дитину. Слово за слово, і я піддалася і підтримала перепалку, яка закінчилася кинутої слухавкою.
Знову поїздка дівчинки до бабусі накрилася мідним тазом. Іванка, зробивши висновки, вирішила прямо запитати у свекрухи про причини її поведінки. Через тиждень, під час примирливого візиту Катерини Максимівни в гості. Відповіддю дівчині стала відкрита усмішка, підкріплена запевненнями, що все в порядку, і посилання на вік.
Третій раз Іванка виявилася винною в тому, що занадто сухо попрощалася минулого разу. Четвертий – що Катерина Максимівна бачила Іванку в компанії сторонньої молодої людини і в досить недвозначній ситуації.
Що потім теж виявилося помилкою. Сценарій з боку Катерини Максимівни став стандартним: згода посидіти з онукою, суперечка, відмова, через тиждень – поява в гостях у Іванки і її сім’ї з посмішкою на вустах.
– Чоловік говорив не звертати уваги, хоча я просила його поговорити з матір’ю. Планувати щось стало неможливо, і ми стали вдаватися до послуг няні. Що мені одного разу теж в докір поставили, спровокувавши конфлікт. І мене все це так дістало, що я вирішила вивернути все в свою сторону.
– Тепер я зроблю так, щоб Катерина Максимівна рідної онучки більше не побачила.
Ну скажіть, хіба я не права?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
