fbpx
життєві історії
В цей день мама вирішила, що ми будемо копати картоплю, адже у зятя вихідний, тай ще й фірман вільний. Ну а які плани у мене – ніхто і не спитав. Того дня я мала важливу поїздку до лікаря, яку я аж ніяк не могла відкласти. Я сама воджу машину, та до Львова зазвичай їду з чоловіком. В цей раз я також планувала їхати з Мирославом, та мама сказала мені: “Роби що хочеш, а ми з зятем копаємо картоплю”. Так я і вирішила пуститися в дорогу сама

Після одруження мій чоловік пішов у зяті, а я залишилась щаслива жити зі своєю мамою. Адже вдома завжди краще ніж у невістках, такої думки я завжди припускалась.

І не помилилась, моя мама завжди мене підтримувала. Допомагала з діточками, коли ті у нас появилися. Про кухню розкажу, що у нас взагалі дует.

Одна може розпочати страву готувати, а інша її закінчить. І тоді хто готував, звісно, що ми обидвоє. Та хочу звернути вашу увагу, що мій чоловік хоч і у зятях, та моя мама, мабуть, більше його любить ніж мене.

Вона завжди за нього переживає, дбає, щоб він мав що на роботі поїсти. І коли в нас з чоловіком заходить суперечка, то мама обов’язково підтримає його, а не мене.

Часто в мене виникали ревнощі з цього приводу. Та згодом я зрозуміла, що причиною може бути те, що мама дуже дбала завжди за тата, а коли його не стало, то під опіку до неї потрапив улюблений зятьок.

Мій Мирослав, так звати мого чоловіка, ніколи і слова поганого на свою тещу не сказав. Не раз розказував мені, що в них на роботі кожен один своєю тещею не задоволений, а він, як виняток. Іноді говорить, аж не зручно перед пацанами.

Наша мама займає в нас в сім’ї, головну роль господині. Тому, що і коли ми маємо робити по господарстві, чи на городі, то вона наперед нам розказує. Так і цього дня було.

В цей день мама вирішила, що ми будемо копати картоплю, адже у зятя вихідний, тай ще й фірман вільний. Ну а які плани у мене –  ніхто і не спитав.

Того дня я мала важливу поїздку до лікаря, яку я аж ніяк не могла відкласти на пізніше. Я сама воджу машину, та до Львова зазвичай їду з чоловіком. В цей раз я також планувала їхати з Мирославом, та мама сказала мені: “Роби що хочеш, а ми з зятем копаємо картоплю!”

Так я і вирішила пуститися в дорогу сама. І скажу вам, впоралася я непогано. Своєю поїздкою я досить задоволена, як і результатом від неї, адже вирішила дуже важливу для себе справу.

Повертаюсь я вже щаслива додому, і тут телефонний дзвінок від мами: “Ти де так довго? Приїжджай, ще сім рядків залишилося!”

Читайте також: Свекруха все прекрасно знала, але плани змінилися, коли в понеділок вона побачила, як сусідка Валентина Сергіївна виорювала кіньми свою картоплю. – Десь кругом нас одні господарі! А вам не стидно? Ромку, твій друг має свої коні, ти не міг з ним домовитися, щоб нам швидше виорав? Та хіба вам в тому житті щось треба? Про все я маю думати. – Свекруха хапилася за серце. – Завтра щоб всі на полі були!

Я, звісно, думала, що мама телефонує, щоб дізнатися, чи в мене все добре, як я заїхала. Думала, вона переживає за мене, адже в мене вперше такий досвід.

Після цього в мене почали закладатись думки, чи мама взагалі мене любить?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page