В цей момент свекруху наче підмінили. Вона ходила невдоволена, а вчора ще й заявила, що мене нічого не цікавить, ну хіба що порядки в будинку. І що таке життя “не личить” заміжній жінці, тим більше майбутній мамі. “Ти повинна вміти все робити на городі і вдома, і на роботу встигати. А ти як думала? Адже всі жінки працюють і встигають все в дома”. А ввечері з роботи повернувся чоловік.
Після цієї розмови я довго лила сльози.
З чоловіком ми після одруження вирішили жити у нього, адже на той час він жив лише з мамою, тому не захотів залишати її саму. Чоловік мій Андрій працює на залізниці інструктором, а я працюю на сайті журналістом.
В мене немає чіткого графіку, але кожного дня я маю виконувати план роботи, тому я постійно за комп’ютером. Моя свекруха дуже господарська жіночка. На городі любить вирощувати майже всі овочі, адже великий прихильник домашнього.
Майже відразу я попередила її, що я не до господарських робіт, і в мене солідна зарплатня, тому можу дозволити собі все купити.
Катерина Степанівна, так звати мою свекруху, сказала, що все розуміє: “Ви не переживайте, займайтеся роботою, а я сама впораюсь, мені не звикати”.
Так ми собі і жили довгий час. Рідко бувало таке що Катерина Степанівна просила нашої допомоги, та вже як приходилось, то ми ніколи не відмовляли.
Та зовсім нещодавно я дізналась, що чекаю на нашого з чоловіком первістка. Андрій дуже був щасливий, він став ще уважнішим і дбайливішим до мене, задарював мене квітами і завжди дбав про щось смачненьке.
І ось в цей момент мою свекруху наче підмінили. Вона постійно ходила невдоволена, а вчора ще й заявила, що мене нічого не цікавить, ну хіба що порядки в будинку. І що таке життя “не личить” заміжній жінці, тим більше майбутній мамі.
“Ти повинна вміти все робити на городі і вдома, і на роботу встигати. А ти як думала? Адже всі жінки працюють і встигають все в дома”.
Після цієї розмови я довго лила сльози. Останнім часом, самі розумієте чому, я стала дуже сентиментальною.
Та ввечері не змогла про це сказати чоловікові, не хотілось негативної атмосфери в нашій сім’ї.
Що таке з нею було, я так і не дізналась, адже наступного дня Катерина Степанівна приготувала смачнезний сніданок з панкейками і полуничним варенням, те що я дуже сильно люблю.
Більше до цієї теми ми не повертались. Можливо і правильно я вчинила, що не розповіла чоловікові, адже це б створило напругу між нами, а я взагалі не конфліктна людина.
Я щиро надіюсь, що Катерина Степанівна зробила для себе висновки, і дуже шкодує про свій вчинок.
Я собі так подумала, що свекруха і справді багато робить і дбає про нас, і, напевно, хоче трохи любові і уваги до себе.
А що ви скажете з цього приводу? Хто тут правий, а кому треба поступитися?
Наша сім’я скоро збільшиться, тому я хочу, щоб в домі панували мир та злагода!
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
Недавні записи
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”
- Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною живе, але до роботи – дуже лінива. А ось невістка – інша справа. Того дня ми мали справу з морквою і бурячком. Невістка копала, а я відразу ж обчиняла. Робота в нас йшла конвеєром, тільки бухгалтерія підвела, як любить сміятися мій чоловік. А після роботи всі сіли до столу. Я й не сподівалася, що моя невістка така