fbpx
життєві історії
Вадим при наступній зустрічі з Володимиром Івановичем повідомив хорошу новину. – А моя Наталка при надії! Скоро станемо батьками. Я такий щасливий, такий щасливий. – О, так тобі роботу потрібно ще якусь шукати. Чи ти думаєш, на п’ятнадцять тисяч в орендованій квартирі з жінкою та дитиною виживеш? – А хіба це мало? Та мої дузі і десятки не мають. – В призначений час Наталка привела на світ – двійню!

Вадим при наступній зустрічі з Володимиром Івановичем повідомив хорошу новину. – А моя Наталка при надії! Скоро станемо батьками. Я такий щасливий, такий щасливий. – О, так тобі роботу потрібно ще якусь шукати. Чи ти думаєш, на п’ятнадцять тисяч в орендованій квартирі з жінкою та дитиною виживеш? – А хіба це мало? Та мої дузі і десятки не мають. – В призначений час Наталка привела на світ – двійню!

***

Вадиму було двадцять сім років. Він працював на майонезному міні заводі за п’ятнадцять тисяч на місяць. Орендував однокімнатну квартиру за сім тисяч і на решту грошей ні в чому собі не відмовляв.

Основним його захопленням був комп’ютер, на якому він грав в різні ігри. Комп’ютер він постійно оновлював в магазині не далеко від його будинку.

З господарем магазину, Володимиром Івановичем, у нього склалися дружні стосунки. Вони довго розмовляли. Вадим вважав його своїм другом.

Володимир Іванович навіть міг зайти до Вадима додому і допомогти налаштувати йому комп’ютер.

Випадково Вадим познайомився в гостях у знайомих з дівчиною. Наталка була його ровесницею, і вони стали зустрічатися.

Наталя теж орендувала квартиру, і вони швидко вирішили, що краще жити разом. Зарплата Наталки теж була п’ятнадцять тисяч і матеріально разом вони стали жити краще.

Вадим оновив собі комп’ютер, а Наталя одягнулася. Життя у Вадима явно налагодилася. Він часто став навідуватися до Володимира Івановича за модернізацією свого комп’ютера. Одного разу він радісно йому повідомив, що Наталя при надії і скоро народить дитину.

– Не потягнеш ти дружину з дитиною – песимістично сказав йому Володимир Іванович.

Вадим навіть не зрозумів такої відповіді. Він завжди жив тільки сьогоднішнім днем. Сьогодні все було добре. Він навіть думати на цю тему не став.

Скоро його дружина несподівано народила двійню. Вона більше не працювала. Після сплати оренди за квартиру грошей залишалося дуже мало. Одному ще якось вистачало, а ось чотирьом цього було явно мало.

У Вадима був брат Зеник. Він жив у цивільному шлюбі з дівчиною в її трикімнатній квартирі. Вадиму вдалося з ними домовитися, що він з дружиною тимчасово до них оселиться. Але від переїзду його життя легшим не стало.

Грошей як і раніше не вистачало. Та й терпіння цивільної дружини брата було не вічним. У будь-який момент вона могла вигнати їх усіх разом з його братом. Свій комп’ютер він уже давно продав Володимиру Івановичу за гроші. Нову роботу з більшою зарплатою знайти не міг.

Вадим часто з ностальгією згадував як добре він жив до Наталі. Спокійно після роботи грав в свої улюблені комп’ютерні ігри.

Ніяких проблем у нього не було. Якось зайшовши до Володимира Івановича, він із сумом йому сказав, що він мав рацію. Не тягне Вадим сім’ю з дітьми. І що тепер йому робити?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page