fbpx
життєві історії
Василь після роботи мав підробіток, тому прийшов дуже пізно. Поїв і ліг відпочивати. Не встигла я заснути, як Єва прокинулася, і нічка в нас була весела. А вже зранку мене розбудив шум з кухні. – І хто тепер це має шурувати? Воно ж засохло вже. Йди, буди свою жінку і нехай виправляє ситуацію. І більше такого не роби. Ти ж знаєш, як я відношусь до брудної посуди

Василь після роботи мав підробіток, тому прийшов дуже пізно. Поїв і ліг відпочивати. Не встигла я заснути, як Єва прокинулася, і нічка в нас була весела. А вже зранку мене розбудив шум з кухні. – І хто тепер це має шурувати? Воно ж засохло вже. Йди, буди свою жінку і нехай виправляє ситуацію. І більше такого не роби. Ти ж знаєш, як я відношусь до брудної посуди.

Єва всю ніч не спала, їй сім місяців, і вже почали лізти зубки. Я лише зранку заснула, і чую, вже якийсь кіпіш на кухні.

– Що вже сталося? – сонна питаю я у матері.

– Ну як що? Твій Василь вчора повечеряв, а тарілку залишив в раковині, щоб засихала.

В мами такий характер, що вона цього не потерпить.

А Василь теж мовчати не став. “Вас тут дві спідниці в домі, цілий день вдома сидите, нічого не робите, невже важко одну тарілку за мужиком роботягою помити?” – заявив, повернувся і поїхав на роботу…

Ми вирішили пожити з мамою, тому що з дитиною важко одній. Квартира у нас є, але, на жаль, за неї ще платити і платити іпотеку. Зараз там живуть квартиранти, але цих грошей навіть не вистачає, щоб платити, ми ще свої додаємо.

Якби за іпотеку потрібно було платити цілком із зарплати Василя, нам довелося б туго. У мами досить велика трійка, місця вистачає. Але ось відносини за півтора року декрету стали зовсім ніякими. Мама всюди суне свого носа, повчає, диктує правила поведінки. Ситуація ускладнюється тим, що мама на пенсії, сидить дома цілий день разом зі мною і онучкою.

– Може, тоді дитину залишити на Ольгу Петрівну, а самій працювати? – кажуть наші родичі.

Мама про це і чути не хоче. З онучкою вона не сидить ні хвилини, максимум, може книжку почитати…

Мені важко, а Василю ще важче. Він працює допізна, бере різні підробітки – і невідомо, з якої причини більше: тому, що гроші потрібні, чи просто хоче по менше перебувати вдома. Гроші, всю зарплату цілком, Василь віддає в сім’ю. На них купуються продукти на всіх, в тому числі і на маму, господарські товари, сплачується комуналка. Але мама все одно вважає себе господинею і старається зятя приструнити.

Василь вчора пізно прийшов, втомлений, ми все вже по кімнатах розійшлися! Поїв, все залишив і не прибрав… Я і не бачила навіть, Єву приспала і сама знесилена заснула, відчувала, що нічка буде не з легких. На кухню не ходила. Ну ось, а вранці мама влаштувала ось таке…

Мама ще б нічого не казала, якби Василь нічого не говорив їй у відповідь, але я його прекрасно розумію. Ну неможливо в такому випадку промовчати.

Як вважаєте, має моральне право чоловік, що живе з тещею, на подібні витівки? Частка істини в його словах є? Або знахабнів зять вкрай, повинен мовчати і посміхатися, дякую говорити тещі, що дала притулок? А вже ці заяви про “дві спідниці” і зовсім викреслити з лексикону? Що думаєте? Хто правий, а хто ні?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook