Василь після розлучення подарував свою квартиру мені. Я вважаю це гарний вчинок, зі мною ж його двоє дітей. Сам він став орендувати кімнатку в гуртожитку. Десь через років десять я зустріла чоловіка. Антон доволі забезпечений, тому всі ми переїхали жити в його простору квартиру. Свою я виріши здати в оренду. За збігом обставин, мені зателефонував колишній чоловік. Трохи дивно, але Василь платить мені за свою ж квартиру.
***
Зовсім недавно в нашій сім’ї все помінялось – через 7 років спільного життя, ми з чоловіком вирішили розлучитися. Причиною тому стали не зради, не побутові суперечки, як багато хто міг би подумати, а просто ми зрозуміли, що стали чужими людьми.
Сталося це на ґрунті появи у нас різних інтересів і різних друзів. Ми вже не були настільки близькі, як раніше.
Тим більше ми одружилися, коли нам було трохи більше 20 років, а зараз ми стали старше – погляди на життя змінилися, і, на жаль, вони абсолютно не збігаються.
За все наше щасливе сімейне життя ми встигли нажити спільне майно. Квартира, в якій ми жили, належала чоловікові, а йому вона дісталася в спадок від батька.
Через рік заміжжя у нас з’явилася дочка, а ще через три роки – син. Коли ми почали офіційно розлучатися, між нами стало питання: “Як же ділити спільно нажите майно?”
У підсумку, дрібну побутову техніку та меблі ми вирішили поділити навпіл, а ось квартиру чоловік благородно вирішив залишити мені.
Сама я – з невеликого містечка, яке знаходиться в іншому кінці країни. Їхати жити туди назад я абсолютно не хотіла, тому Василь увійшов в моє становище (тим більше я залишалася з двома дітьми), і заради малюків залишив квартиру мені.
Після розлучення я залишилася з дітьми в житлі чоловіка, а сам він почав орендувати кімнату в гуртожитку.
Минуло 10 років. Я познайомилася з хорошим чоловіком, який був досить забезпеченим. Дізнавшись один одного трохи краще і прозустрічавшись близько року, Антон запропонував з дітьми переїхати до нього.
Мій колишній чоловік за час нашого розлучення зовсім не змінився – все також працював звичайним майстром на виробництві, орендуючи кімнату в гуртожитку.
Переїхавши до Антона, я подумала про те, щоб здавати в оренду своє житло – якраз би був додатковий заробіток, і квартира була б весь час під наглядом.
Я щільно зайнялася пошуком квартирантів, але, на жаль, весь час траплялися люди, що не вселяють довіри. Все було не те.
Я дуже переживала за своє житло, тому хотілося віддати своє гніздечко в надійні руки. І в один прекрасний день до мене на зустріч з приводу квартири прийшов той, кого я абсолютно не очікувала побачити – це був мій колишній чоловік!
Виявилося, що йому терміново потрібно з’їжджати з кімнати в гуртожитку, і він шукає нове житло.
Ні секунди не роздумуючи, я погодилася на те, щоб він орендував квартиру у мене. Я була в ньому впевнена – він точно нічого не зламає в ній, буде вчасно платити за оренду. Ось так за іронією долі, мій чоловік орендує квартиру, яка дісталася йому у спадок від батька!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
