fbpx
життєві історії
– Вберегла сина від дурного вчинку, але стала ворогом номер один. Але ж невже я не права? Невже треба було дозволити йому таку дурість зробити?

Спеціально підготовлено для ibilingua.com

– Хочеш зробити як краще, а виходить як завжди! Я ж не бажала поганого, – скаржиться Світлана Іванівна, моя сусідка.

– Уявляєш? Я тепер для сина ворог номер один! Хотіла його вберегла від дурного вчинку, а він не розуміє! І розповіла мені свою історію.

Вона чоловіка втратила близько п’ять років тому. Поки чоловік був живий і обоє вони працювали, встигли накопичити і собі на двушку, і ще на одну невелику однокімнатну квартирку, яку весь цей час здавали.

Було вирішено, що коли їхній син підросте, переїде в цю однушку. Відмінний план, чи не так? Син виріс і надумав цього літа одружитися. Світлана Іванівна дуже зраділа за сина, бо невістка була – просто радість і диво. Усе йщло за планом.

Світлана Іванівна вирішила, віддати синові квартиру. І на радощах розповіла йому і його нареченій, що дарує їм на весілля однокімнатну квартиру, і їм не доведеться пбідно жити на чужій квартирі.

Діти зраділи, все начебто йшло за планом.

Читайте також: – Коли мені було п’ять років, мама залишила мене в магазині, одну. Вона пішла і повертатися не збиралася. Дякую її за це!

Молоді готувалися до весілля, але переїздом в нове житло займатися не поспішали.

Десь через місяць Світлана Іванівна поцікавилася, коли ж вони займуться облаштуванням, на що отримала несподівану відповідь:

– Мам, ми вирішили, що не будемо там жити. Ми її вирішили продати і купити машину. Ти ж не будеш проти?

Сказати, що Світлана Іванівна була в шоці – нічого не сказати. Вони з чоловіком так довго збирали на це житло, хотіли дати хороший старт для сина, а він хоче її проміняти на ніщо.

А квартира – це все-таки квартира. Коли ще потім на її накопичити, нехай і на однушку.

Розлютилася вона і передумала оформляти квартиру на сина. Сказала йому, що буде квартиру і далі здавати, поки він не порозумнішає.

А якщо він так хоче хорошу машину, нехай сам на неї заробляє. Не для того, вони з батьком горбатилися.

– Ось і образився на мене син, я ж його, виходить, і квартири, і машини позбавила. Ворог №1 тепер я для нього. Але ж невже я не права? Невже треба було дозволити йому таку дурість зробити?

Я вважаю, що Світлана Іванівна права, що головне де жити, а не на чому їздити

Дорослі люди в першу чергу дбають про дах над головою. Сподіваюся, що син порозумнішає і зрозуміє чрму мати прийняла таке рішення.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Тоді підписуйтесь на нашу сторінку у фейсбук за посиланням  ibilingua.com