У сестри моєї зовсім дах поїхав. Не так давно, вона дізналася, що її чоловік завів роман на стороні. Було бурхливе з’ясування відносин, в результаті якого чоловік сестри зібрав речі і відчалив до коханки.
Сестру переклинило, що не по своїй волі чоловік її покинув. Вона на повному серйозі собі в голову, що чоловік не винен і почала шукати винних.
Винними виявилися я, наша мама і свекруха сестри. Ми, такі, відмовлялися цілодобово сидіти з дітьми сестри, щоб вона приводила себе в порядок і налагоджувала відносини з чоловіком. Ось прямо так і заявила, що все, що відбулося – наша вина.
А раз винуваті знайдені, то і виправляти злодіяння належить винуватим. Тобто – нам.
Сестра кілька тижнів мені надзвонювала і вимагала, щоб я пішла до її чоловіка, відірвала його від коханки і повернула його до неї додому. А якщо я цього не зроблю, то все кари небесні впадуть на мою безсоромну голову.
І, якщо на мене вона ніяк не могла вплинути, то обох бабусь своїх дітей вона доводила.
Вона вимагала з них того, що і з мене: повернути її чоловіка. І, якщо вони цього не зроблять, то ніколи не побачать онуків. Вона навчила племінників зателефонувати бабусям і сказати в трубку:
– Скоро ти станеш мені чужою тіткою і я тебе забуду.
Мама вже звикла до витівок сестри і не звертала на неї уваги. А от свекруха сестри була просто в тихому жаху від своєї невістки.
Ось особисто мене анітрохи не дивує, що чоловік її покинув. Я б, на його місці, взагалі б з нею зв’язуватися не стала, від гріха подалі.
Свекруха сестри стала записувати телефонні розмови зі своєю невісткою, плануючи забрати у неї дітей. А розмови там були – мама не горюй: і погрози, і безглузді вимоги, і що дітей вона спеціально залишить. Одним словом – жах.
Свекруха сестри цілком справедливо вважала, що вона не в змозі нормально виховувати дітей. У цьому я з нею повністю згодна.
Останньою краплею стало те, що сестра залишила дітей вдома самих, сказавши їм що вона пішла «відбирати тата у поганої тітки». Старший племінник подзвонив бабусі, коли зголоднів та одразу примчала і викликала поліцію. Паралельно з цим зателефонувавши до органів опіки.
Свекруха забрала дітей до себе. Сестра пропала. Чоловік сестри клявся, що до них вона не приходила, що ні він, ні його жінка її в очі не бачили.
Вчора, через 3 дня, вона з’явилася та не одна. Заміж вона зібралася. За колишнього чоловіка коханки свого чоловіка. Подумала, що тим самим всім помститься. Дітей навіть відвідати не прийшла – каже:
– Нехай свекруха сама дітей свого сина виховує, а я собі нових народжу.
Взагалі не розумію, що в голові у людини твориться. Мені соромно, що у мене така сестра.
