Вчора – грюк-грюк у двері. Знову Галина Петрівна прийшла з квартири під нами. Ногами в двері. Прийшла вчити, як нам жити, коли дома бувати, коли нашій дитині ходити, бігати, сміятися.
Ми живемо у багатоквартирному панельному будинку. Під нами мешкає бабуся, сама. Діти, онуки Галини Петрівни мешкають окремо. Моя свекруха Наталя Павлівна розповідала, що вона завжди влаштовувала вистави з викликом міліції, коли її син, а потім і дочка бігали по квартирі, стукала в батареї.
Тепер ми з чоловіком живемо в цій квартирі. Я б про це й не знала. Але після весілля бабуся ця почала скаржитися, що ми постійно робимо ремонт, бігаємо. Ніякі заперечення, пояснення, що ми не робимо ремонт, ми не бігаємо, оскільки всі працюють, її не цікавили.
Тому я завжди говорила, що. мовляв, добре, більше не будемо, і вона заспокоювалася. Але зауваження робила постійно. Так і жили.
Гірше стало, коли у нас народився малюк. Нині нашому Дані три рочки. І я тепер розумію, чому моя свекруха ігнорує цю бабусенцію.
Людина постійно кричить, що їй гамірно, що дитина бігає, а в неї всілякі болячки. Коли стукає у двері, то грюкає ногою, хоча в нас є дзвінок.
От і вчора – грюк-грюк у двері. Знову Галина Петрівна прийшла з квартири під нами.
Пропозицій у неї декілька.
Ми з дитиною повинні бути вдома лише вночі або в денний сон.
Вдома малий не повинен бігати взагалі за жодних обставин.
Якщо все вище не виконується, то я повинна з дитиною поїхати до мами, інакше вона нас виселить.
Звісно, я люблю свого сина, але він у мене досить вихований. Я не дозволяю йому бігати у приміщенні. Але він хлопчик, він активний, рухливий, і йому лише три роки!
Звичайно, я йому роблю зауваження, намагаюся звернути увагу. Але п’ять разів вийшло, а на шостий він поскакав конем в іншу кімнату, або пройшов тихо, поки мама бачить, а за поворотом слоником потупотів.
Ми спимо 2 години на день. 2-3 години гуляємо на вулиці до сну, 2 години після сну. Дивимося мультики близько 1 години на день. Малюємо фарбами, ліпимо, збираємо пазли, конструктори, у нас купа покупних та саморобних посібників, тонна машинок та інших іграшок. На кожне заняття потрібно від 5 до 20 хвилин.
Прокидаємося о 08:00, засинаємо о 22:00. Якщо підсумовувати всі його “гріхи”, то це явно не “цілий день, і не до 2-ї ночі”.
Не перестає вона робити нам зауваження навіть тоді, коли ми гостюємо у моїх чи чоловікових батьків, тобто коли нас немає вдома. На всі аргументи говорить одне “Але ж я чула!” А те, що нас навіть у цей час не було, це не аргумент і не доказ.
Як пояснити людині, що я, в принципі, маю право шуміти у своїй квартирі законно? У мене вже сил ніяких на цю стару не залишається.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.