iBilingua

Моя сусідка дивна жінка. В неї не все, мабуть, добре зі слухом, інколи буває таке, я їй говорю якусь інформацію, а вона зовсім по іншому може вже переказати другій сусідці. Я їй завжди говорю, що не дочуєш, Ольго, то придумаєш.

З чоловіком ми живемо вже більше тридцяти років, з однієї сторони будинку живе моя сусідка Леся, а з іншої в мене поле і вже за полем живе Ольга.

Колись в молоді роки ми були подругами, ходили разом на танці, гуляли вечорами, як то молодь. Та коли повиходили заміж то поступово наші відносини переросли більш по-сусідськи.

Життя у Ольги було дуже важке, чоловік її рано відійшов у вічність і вона сама залишилась з двома діточками на руках.

Важкі були часи для всіх в той час, та для неї, мабуть, більше від усіх. Адже відповідальність на ній лежала дуже велика. Ольга в той час працювала на швейній фабриці, працювала в дві зміни, щоб забезпечити двох доньок.

А ті, як повиростали тепер, то рідко згадують про маму. Познаходили собі кавалерів і живуть у Львові. Тому іноді складається враження, що Оля зла на цілий світ, за життя, яке в неї склалося.

Їй не можливо деколи навіть зробити зауваження, адже вона все болісно через себе пропускає. Стає розлюченою, і зі злості інколи наговорить зайвого.

Вчора мій син їхав в місто за продуктами у великий супермаркет і на базар. Тож я вирішила зателефонувати Олі, можливо вона захоче теж поїхати, собі чогось прикупити.

Та Ольга мене погано почула, бо відразу перетелефонувала Лесі і сказала їй, що я говорила, що вона скупа для себе. Звісно ж, мене це сильно розсмішило і я Лесі пояснила в чому річ, і як все було насправді.

Та все одно прийшлось іти до Олі додому і виправдовуватись, що я так не говорила. Зазвичай ми згодом сміємося разом, коли порозуміємось.

Так було і цього разу, бо на ринок ми цілу дорогу мали з чого посміятись. Та ці дофантазовування Ольги добре непочутої інформації, інколи відштовхують людей він спілкування з нею.

Ми вже з Лесю неодноразово возили її по лікарях, та причина більш в її емоційному стані. Чомусь вона весь час чекає якогось каверзу.

Читайте також: Минулими вихідними свекруха в гості заїхала. Дізнавшись, що її синок готує нам сніданки, зчинила таку “бурю”, що ледь до розлучення не дійшло. Вона “внушає” Василю, що я з нього шнурки в’яжу. На її думку, жінка має все робити сама, так як це робить вона все життя. Додому вона їхала, світившись від щастя. А я тиждень часу чоловіка до тями приводила. Воно мені треба?

Хоч, мабуть, ні в кого і на думці немає, щоб її чимось образити.

Як допомогти сусідці? Таке питання нас з Лесею мучить вже багато років.

Можливо, тут ми знайдемо якусь пораду! Наперед дуже вам вдячні.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!