fbpx
життєві історії
Вчора на празник до нас завітала сестра мого чоловіка, але не сама, а з собачкою. Відразу ж було сказано, що це породистий пес, тому має бути в хаті. Вся гостина була пісна. На столі були і гриби і риба. Та коли я винесла гостям грибну юшку, по кімнаті пронісся дивний запах. Всі давай все перенюхувати. Мені так соромно було, бо тітка почала говорити, що то юшка скисла. Дякувати Богу, ми все вичислили. Та я дочекатися не могла, коли ця мадам вже від нас з тим псом поїде

Вчора у нас в селі був храмовий празник, поз’їжджалось багато гостей. Також приїхала сестра мого чоловіка Ірина. З нею ми не в дуже хороших відносинах.

Так, спілкуємось, наче все добре, та подругою своєю я її назвати не можу. Я скромна по житті жіночка, а Ірина – людина пафосу, ну любить вона повипендрюватись, а я цього не терплю в її характері.

Та було би чого таке з себе показувати, наче я не знаю, яка вона господиня – нікудишня. Добре, що їй чоловік дістався з товстим гаманцем.

Сама вона ніде не працювала, завжди вдома або на прогулянках з подругами.

Так приїхала та панянка з песиком вчора. Такий маленький гарнюня, породи шпіц.

Я, звісно, була не проти, щоб вона його до хати взяла, думала песик не простий, породистий. Значить має бути привчений до порядку.

Та то був жах, я вам скажу, що я вчора пережила. Той собацюня, мало з того, що подзюрав мені на диван, то ще й “наклав” під столом. Празник в нас пісний, за столом багато різновидів риби і грибів.

Та запах в кімнаті з’явився кошмар. Спочатку ми не зрозуміли, чим то таким занесло. Почали гості страви перенюхувати. Я якраз тепленьку грибну юшку подала.

Ми мало з сорому крізь землю не провалилася, як моя тітка сказала, що дивний запах від тої юшки в кімнаті появився. Звісно що ми вичислили звідкіля все це доносилося.

Я потім ще цілий день до вечора, провітрювали кімнату.

Але то я вже пережила, а Ірині хоч би що, вона лише сказала, що він так мітить територію, адже він тут не чужий.

Скажу вам чесно, не могла я дочекатись, коли вже ту панянку з собачкою додому проведу, весь час переживала, де він там ще намітити збирається?

Читайте також: Я дуже після цього в дочці розчарувалася. Я все життя її берегла, як зіницю ока. Вона хотіла йти вчитися на художника, але ми з батьком зуміли Олю переконати, що це не професія для жінки. Поступила вона вчитися на бухгалтера, з цією професією її будь-де візьмуть, до того ж, з математикою вона була на “ти”. І ось після літа, коли вона отримала свої перші гроші, підробляючи в піцерії, я дочку не впізнала

Різні історії смішні пов’язані з празниками чула, но такої, яка у мене була вчора, мабуть ніхто таким похвалитися не зможе.

Цікаво, розкажіть, які пригоди з вами траплялися на таких великих застіллях? І як ви виходили із даної ситуації?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page