Вчора у нас в селі був храмовий празник, поз’їжджалось багато гостей. Також приїхала сестра мого чоловіка Ірина. З нею ми не в дуже хороших відносинах.
Так, спілкуємось, наче все добре, та подругою своєю я її назвати не можу. Я скромна по житті жіночка, а Ірина – людина пафосу, ну любить вона повипендрюватись, а я цього не терплю в її характері.
Та було би чого таке з себе показувати, наче я не знаю, яка вона господиня – нікудишня. Добре, що їй чоловік дістався з товстим гаманцем.
Сама вона ніде не працювала, завжди вдома або на прогулянках з подругами.
Так приїхала та панянка з песиком вчора. Такий маленький гарнюня, породи шпіц.
Я, звісно, була не проти, щоб вона його до хати взяла, думала песик не простий, породистий. Значить має бути привчений до порядку.
Та то був жах, я вам скажу, що я вчора пережила. Той собацюня, мало з того, що подзюрав мені на диван, то ще й “наклав” під столом. Празник в нас пісний, за столом багато різновидів риби і грибів.
Та запах в кімнаті з’явився кошмар. Спочатку ми не зрозуміли, чим то таким занесло. Почали гості страви перенюхувати. Я якраз тепленьку грибну юшку подала.
Ми мало з сорому крізь землю не провалилася, як моя тітка сказала, що дивний запах від тої юшки в кімнаті появився. Звісно що ми вичислили звідкіля все це доносилося.
Я потім ще цілий день до вечора, провітрювали кімнату.
Але то я вже пережила, а Ірині хоч би що, вона лише сказала, що він так мітить територію, адже він тут не чужий.
Скажу вам чесно, не могла я дочекатись, коли вже ту панянку з собачкою додому проведу, весь час переживала, де він там ще намітити збирається?
Різні історії смішні пов’язані з празниками чула, но такої, яка у мене була вчора, мабуть ніхто таким похвалитися не зможе.
Цікаво, розкажіть, які пригоди з вами траплялися на таких великих застіллях? І як ви виходили із даної ситуації?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда